Сайт “Історичне Прикарпаття”

www.history.iv-fr.net

“Справжній історик не має права жити лише минулим. Він повинен використати знання про минуле для розуміння теперішнього; і він повинен однаково добре знати і минуле і теперішнє, щоб бачити, в якому напрямку іде розвиток, куди спрямоване майбутнє”

К. Саймак – відомий американський письменник-фантаст, історик за покликанням і фахом

“Чудний наш народ, і сильний і сумний. Мав героїв, і ніхто їх не знав. Усе життя любив волю – і все життя був рабом… Читати українську історію треба з бромом, до того це одна з нещасних, безглуздих, безпорадних історій, до того боляче, досадно, гірко, сумно перечитувати, як нещасна, зашарпана нація тільки те й робила за весь час свого державного існування, що одгризалася на всі боки: од поляків, росіян, татар, шведів. Уся історія – ряд безупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожарищ, голоду, набігів, військових переворотів, інтриг, сваволі підкопування. Чи не те саме стає тепер?” (1923 р.)

В. Винниченко – голова Генерального секретаріату Української Народної Республіки, видатний український політик, письменник, громадсько-політичний діяч

Історія України, історія українського народу є надзвичайно давньою. Далеко не кожен народ Європи чи світу може похвалитися архітектурними, літературними пам’ятниками, що мають 500, 600, а то й 1000 років. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки, державі, на яку зараз чомусь усі рівняються, майже не має будівель старших ста років. Як тут не згадати Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий Собор, стародавні ще скіфські кургани, церкви і храми Львова, Луцька, фортеці Кам’янця і Хотина, Маріїнський Воронцівський палаци. Майже не має у світі народів, щоб мали скільки пісень, приказок, прислів’їв, казок, легенд, звичаїв та обрядів як українці.

Чомусь зараз українці знають чужу історію – історію Стародавньої Греції, Риму, історію Стародавнього Єгипту, Ассирії, Вавилону, Індії, Китаю, сучасну історію Росії, Польщі, а історію власну не знають, не люблять, не вивчають і, що найприкріше, не хочуть вивчати. Ще й досі в солідних істориків, а не лише у звичайних громадян виникають питання: А чи предкам українців належить пам’ятки Кам’яної могили з найдавнішими у світі письменами? Чи справді були скіфи предками українців? Чи справді українці є автохтонами на українській землі? Чи не прийшли вони звідкіля? А чиє українці окремим народом? Не гілкою російського, польського, ще якогось народу? І таких питань набереться кілька сотень, а то і тисяч.

Зараз дійшло до того, що українці соромляться бути українцями, соромляться знати мову батьків і дідів, соромляться співати і слухати українських пісень, соромляться дотримуватися народних звичаїв і традицій, соромляться своєї історії, історії свого народу, неначе вона є справді чимось ганебним, потворним, а українці чимось другосортним, нікудишнім.

Ця ситуація створювалася не сьогодні і не вчора і потрібне не одне десятиліття невтомної цілеспрямованої праці і пропаганди, щоб українці почали відчувати гордість за себе і свій народ. Надто довго не мали ми своєї держави, надто довго кращих синів і дочок українського народу розстрілювали, засилали до Сибіру, у Телергоф і Березу-Картузьку, вбивали голодом і холодом, катували і ґвалтували. Пробудження українського народу вже йде, йде вчора, сьогодні і буде воно завтра, і з кожним днем воно зростатиме і посилюватиметься, і настане той день коли вже жоден сталін, гітлер, каганович, берія, жоден імператор, король, цар, не зможе перемогти український народ ні фізично, ні морально, ні духовно, але для цього потрібно щоб кожен свідомий українець почав працювати, працювати на благо своє, своєї сім’ї, свого села чи міста, на благо держави, забув про спиртне і наркотики, забув про свої поразки і пам’ятав про свої перемоги.

Предки українців навчилися працювати на землі, створили цивілізацію Трипілля, вони створили Скіфську державу. Саме наші предки заснували Київську Русь, якою захоплювалися у Франції, Англії, Німеччині, яку поважали і думку якої завжди враховували. Серед наших предків були рівноапостольні княгиня Ольга і князь Володимир, Володимир Мономах і Данило Галицький. Це наші предки заснували Запорізьку Січ, це їх боялися Османська імперія і Кримське ханство, це козаки із Петром Сагайдачним захопили в 1610 р. Москву, це козаки очолювані Богданом Хмельницьким зруйнували Річ Посполиту – одну з найбільших держав в історії Європи. Саме українці з їхнім незламним духом і волею пройшли першими до Тихого океану у складі різних експедицій. Вони ходили разом з С. Дежньовим до краю Сибіру, відкривали Америку із Берінгом. Українці модернізували відсталу Російську державу, українці перетворили її на імперію. Вони працювали на створення таких держав, як Канада, Аргентина, Австралія. Українці – єдиний народ світу, який спочатку створив свою армію – Легіон Українських Січових Стрільців, що потім створив свою державу – Західно-Українську Народну Республіку.

Коли французи і англійці укладали у Мюнхені мирні угоди з Гітлером українці вже воювали на Закарпатті із расиським, людиноненависним нацизмом. Коли комуніст Сталін порозумівся з Гітлером (було укладено пакт Молотова-Рібентропа) і понад два роки був його вірним військовим союзником лідери українського визвольного руху розпочали боротьбу проти обох тоталітарних режимів.

І все це були наші предки, предки про яких ми майже нічого не знаємо. Кілька століть історію України вважали складовою частиною історії Росії, історії Польщі. Здобутки українців приписували, та й зараз приписують іншим народам і націям. Зараз у нас ніби є своя держава – та українці ще не єдині, не мають єдиної мети, а тому і далі допомагають розбудовувати чужі держави – Польщу, Чехію, Італію, Іспанію, Португалію, Грецію, ту ж Росію. Українську історію ніби вже вивчають, але надзвичайно мало і сильно перекручено. Останні пропозиції міністрів-соціалістів про скасування обов’язкових курсів з історії України на неісторичних спеціальностях взагалі насторожують – а що буде з нашою молоддю, чи не перетвориться вона остаточно на натовп безрідних космополітів?

Зараз існує нагальна потреба популяризації історії України, поширення знань про минуле українського народу. Колись Михайло Грушевський заявив, що історія держави розпочинається з історії родини, історії маленького чи містечка, історії міста та регіону. Ця історія в наш час фактично зовсім не вивчена. Зусилля окремих аматорів і сподвижників мало ким цінуються, хоча їхні наукові розвідки народ читає досить активно. Досить часто молодий історик-краєзнавець чи досвідчений вчитель історії, чи звичайний пенсіонер назбирує надзвичайно рідкісний і цінний матеріал з історії рідного краю, але опублікувати не має де, не вистачає для цього і коштів. Буває, що існують у різних дослідників відмінні погляди на одні і ті ж події, але якщо точку зору одних активно можуть пропагувати, то погляди інших – замовчують, а то й необґрунтовано критикують.

Враховуючи все вище написане, автори найбільшого інтернет-сайту Прикарпаття www .iv -fr .net вважали за потрібне зібрати в єдиному блоці всі матеріали про історію Івано-Франківщини, історію міст і сіл області, біографії видатних прикарпатців, різноманітні ілюстрації до історії рідного краю, записи і коментарі до традиційних для Прикарпаття звичаїв, обрядів, традицій, народних ремесел і промислів. Саме з цією метою було створено веб-сторінку www .history .iv -fr .net . Розбудова і наповнення цього інтернет-проекту на наш погляд сприятиме зростанню патріотизму, популяризації традиційного побуту, зацікавить туристичні агентства, потенційних туристів.

Об’єктивне висвітлення історії Івано-Франківської області від найдавніших часів до наших днів, як складової частини історії України, поряд із написанням історії окремих сіл і міст краю не можливе без активної участі громадськості. Творці інтернет-проекту пропонують співпрацю усім історикам-краєзнавцям, усім у кого є матеріали з історії Прикарпаття. На нашій веб-сторінці Ви можете безкоштовно розмістити свої наукові здобутки, поділитися з краянами ексклюзивною інформацією. Вашу працю повинні бачити і знати. Ви не даремно проводили свій час у бібліотеках і архівах. Ваші нариси історії окремих сіл і цілих районів завдяки нашому сайту побачить весь світ. Ви вплинете на майбутнє нашої держави, на погляди нашої молоді, Ви знаєте наше минуле, Ви бачите наше сьогодення, Ви можете змінити на краще наше майбутнє.

На нашому сайті www .history .iv -fr .net вже є десятки, а то й сотні статей з історії різних сіл, описано різні обряди та звичаї – ви можете їх доповнювати, коментувати, та критикувати. Ваша думка цінна для нас, Ваша думка знайде своє місце в українській історії. Однак, звертаємося до Вас із проханням, щоб Ваші коментарі та критика були аргументовані, а не голослівні, і опиралися на конкретні факти та історичні джерела.

Кожне місто, містечко, село нашої області має свою неповторну історію, переважно невідому навіть більшості його жителів. Автори сайту мали на меті популяризацію вивчення історії рідного краю, з якої починається історія всієї держави. Особливо цінною для авторів сайту будуть матеріали про звичаї і традиції, побут краян, боротьбу ОУН – УПА з Радянською владою, про репресованих, історію церкви, громадсько-політичних і культурних організацій на території населеного пункту як зараз так і в історичній ретроспективі. Звертаємося також до української діаспори, у якої можуть бути втрачені для нас в Україні матеріали з історії Івано-Франківщини.

З історії родини, з історії роду, з історії села чи міста, з історії Івано-Франківської області розпочинається історія України. Напишемо її разом. У єдності сила українського народу, його сьогодення і майбутнє.

До відвідувачів сайту адміністратори мають кілька важливих повідомлень:

• Адміністрація сайту не завжди поділяє думку авторів статей. Всю відповідальність за достовірність викладеної інформації несуть автори.
• З адміністраторами Ви можете зв’язатися за допомогою наших контактів

http://history.iv-fr.net/contact.php

• Якщо Ви не погоджуєтеся з якоюсь думкою викладеною у статті – можете додати відповідний коментар внизу статті. Також запрошуємо не байдужих до обговорення статей та коментування на нашому форумі www .history .iv -fr .net/forum
• На нашому сайті Ви також можете обговорити актуальні проблеми з історії та сьогодення України на форумі «Історія України» www .history .iv -fr .net/forum 2 .
• Про проблеми сучасної історичної науки читайте на нашому блозі http://blog.iv-fr.net/?w=history
• Якщо Ви хочете, щоб на Ваш е-мейл приходили повідомлення про всі нові статті, які розміщаються на нашому сайті та теми для обговорень на наших форумах – зареєструйтеся хоча б на одному з них

www .history .iv -fr .net/forum

www .history .iv -fr .net/forum 2

Адміністрація порталу www.history.iv-fr.net