ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Географічна довідка .: Опис клімату, природних умов .: Ліси Івано-Франківської області

Ліси Івано-Франківської області

 

Ліси Івано-Франківської області

Івано-Франківська область є однією з найбільших лісових областей України. Середня лісистість області становить 42%.

Ліси на території області розміщенні не рівномірно і знаходяться в основному в гірській частині. При цьому лісистість коливається від 5,5% (Снятинський район) до 68,2 (Долинський район).

Загальна площа земель лісового фонду постійного користування складає 626,0 тис.га, в т.ч. лісових земель вкритих лісовою рослинність 569 тис.га.

Основними лісокористувачами, які займаються веденням лісового господарства в області є Івано-Франківське обласне управління лісового господарства в складі 16 держлісгоспів загальною площею 475,7 тис.га, ОП "Івано-Фрнаківськодлагроліс" (74,0 тис.га), Карпатський природній національний парк (38,6 тис.м .), національний природній парк "Гуцульщина" (7,6 тис.га), природний заповідник "Горгани" (5,3 тис.га), Завійський військовий ліспгосп (8,1 тис.га) та приватне підприємство "Спеціалізоване науково-дослідне природо-заповідне лісомисливське господарство "Чорний ліс" (8,5 тис.га).

У зв'язку з особливим захисним й функціями більше половини лісів області віднесенні до першої групи, де обмежений режим користування. На території земель лісового фонду області виділено більше 300 об'єктів природо-заповідного фонду на площі 186,5 тис.га.

За породним складом в лісах переважають хвойні лісоутворювачі ялина європейська (52%) та ялина біла (5%). З інших хвойних лісоутворюючих порід зустрічаються сосна звичайна, сосна гірська, кедр європейський, ялиця та модрина. Із листяних лісоутворючих порід найбільш поширені бук лісовий (21) та дуб звичайний (11%). З інших листяних лісоутворювачів зустрічаються дуби скельний та червоний, граб звичайний, ясен звичайний, клен, берест, акація біла, береза, осика, вільхи чорна та сіра, липа дрібнолиста та інші.

Середній вік насаджень 60 років.

Середній річний приріст насаджень 4,3 м3./га.

Загальний запас деревини в лісах області складає 114 млн.м3.

Своєчасне проведення лісовідновних робіт та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, за останні 40 років позитивновплинуло на поліпшення породного складу лісів області. При цьому доля дубових лісів зросла з 7% до 11%, букових з 14% до 21%.

По віковій структурі в лісах області переважають середньовікові насадження, доля яких складає 46,4%, молодняки займають 32,2%,пристигаючі 10,4% та стиглі та перестійні 8%.

Лісокористування в лісах області здійсняється в межах затвердженої розрахункової лісосіки. В 2002 році по головному користуванню заплановано заготовити 385,8 тис.м3. деревини, що майже в 2 рази менше, ніж заготовлялося щорічно 20 років тому. Це пов'язано із збільшенням площі першої групи, виключених з головного користування.

До 10% прикарпатські лісівники зменшили розрив між вирубками насаджень та заліснення площ.

У високогір'ях Карпат удвічі більше, ніж упродовж попередніх років, лісівники висаджують північно-американських дугласій, які визначаються стійкістю проти вітрів, а з кожного гектара видають по 1200 м3 деревини.

У низинних лісах більшого поширення набули явори, деревина яких добре ціниться на ринку. Понад 1,5 тис.га.лісів створено у Карпатах з допомогою корейської і сибірської кедрових сосен, дугласії, модрин. До 108 га передбачено довести плантації дуба скельного і Калуському, ялиці білої і кедра європейського у Борошнівському держгоспах.

Для заготівлі лісового насінні в прикарпатських держлісгоспах закладено 556 гектарів лісонасіннєвих ділянок. Найбільша їх частка відведена основним лісоутворюючим породам дерев - буку лісовому та дубу звичайному (відповідно 311,7 та 53,1 гектара), а щорічний збір насіння на цих ділянках сягає 15-16 тонн. Його вистачає для чергового висіву та вирощування сіянців. Та надія лісовників уже ж така на елітне насіння . Для цього, починаючи з 1968 року, в області взялися за поступове проведення лісового насінництва на генетично-селекційну основу.

Передовсім ділянки карпатських пралісів виділили в 71 генетичний резерват. Перевага в них віддана ялині європейській (525,3 га), сосні та дубові звичайному (337,0 та 215,8 га), букові лісовому (494,5 га). Добрим прикладом у цьому плані є перший у Карпатах насінний арборетум, що діє в урочищі "Діброва" Солотвинського держлісгоспу.

Для заліснення площ сіянці та саджанці вирощують у 241 розсаднику. Сім із них площею сягають 3 і більше гектарів, 50-від 0,5 до 3,184 - до півгектара, а в цьому по області вони займають 153,5 - гектарну площу. На ній прикарпатські лісівники щороку готують для висаджування в грунт 10-12 мільйонів сіянців та пів мільйона саджанців.

Крім того, у шкільних відділеннях розсадників (це близько третини площ) вирощується кілька десятків саджанців декоративних дерев та кущів, а в парках і теплицях весняним та літнім живцюванням укорінюють понад сто тисяч живців.

З метою отримання коштів на ведення лісового господарства в держліспгоспах області за останні п'ять років організовано дев'ять деревообробних цехів, їх укомплектовано вітчизняним та імпортним обладнанням. Це дало змогу налагодити переробку дубової та букової сировини у Коломийському та Рогатинському держліспгоспах, а тонкомірної та низькосортної - у Солотвинському, Болехівському та Борошнівському держлісгоспах. Валовий випуск євродощок, брусів, заготовок до пакет та клеєних щитів за цей час збільшено в чотири рази, які експортують в 15 держав світу.

Давні і добрі традиції на Прикарпатті має мисливство. Тут водиться 70 видів звірів та 180 - птахів. А здобуті в Карпатах мисливські трофеївідзначені золотими та срібними медалями на міжнародних виставках в Болгарії та Естонії.

Зберігати й примножувати розмаїте "сімейство" лісових мешканців допомагають 20-відсоткові відтворювальні ділянки, які відведенні в кожному господарстві. Єгерська служба та лісова охорона кожної зими заготовляє для карпатської дичини близько 200 тонн сіна, 140 - силосу та сінажу, 80 тонн комбікормів, понад сто тисяч кормових віників. У місцях зимового грунтування звірів лісівники обладнують годівниці, солонці.

Перечислені заходи, а також посилення боротьби з браконьєрством та відстріл хижаків сприяло зростанню в лісах області чисельності зайців, косуль та кабанів.

Як і деревина, велику цінність мають лісові ягоди, плоди та зела. Близько 300 їх видів здавна використовує карпатська народна медицина.

До третини дарів лісу традиційно з весни до осені заготовляють прикарпатські лісівники. Вони наглядають за 194,4 гектарами плодово-ягідних плантацій, на яких в основному вирощують чорноплідну горобину. Окремі ділянки займають калина, обліпиха, горобина звичайна, а також лікарські рослини. Кожного року із комори лісів на переробку надходить понад 80 тонн цілющої сировини. Окрім цього в лісгоспах заготовляють березовий сік, гриби, а на пасіках - карпатський мед.

Велику увагу лісівники області надають охороні лісу від самовільних рубань та пожеж, а також від шкідників та хвороб. Така повсякденна праця півторатисячної армії лісівників сприяє підвищенню біологічної стійкості лісових насаджень та збільшенню приросту деревинних запасів лісових фітоценозів Івано-Франківщини.

 

За матеріалами Івано-Франківської облдержадміністрації

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4