ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: 65 років УПА .: Микола Вернигора, к. політвиховник Т. В. УПА ПРО РЕЙДИ УПА

Микола Вернигора, к. політвиховник Т. В. УПА ПРО РЕЙДИ УПА

Микола Вернигора, к. політвиховник Т. В. УПА

ПРО РЕЙДИ УПА

З історії українських воєн відомо, що рейди, як тактичний прийом військово-оперативних дій, були часто і вміло стосовані. Великий наш полководець, гетьман Богдан Хмельницький, щоб підняти до боротьби з Польщею якнайширші маси українського народу, посилав рейдами в найдальші закутини українських земель вишколені козацькі загони. І тільки завдяки рейдам він зумів у відносно короткому часі зорганізувати та вишколити велику армію, яка була здатною виграти під Корсунем та Пилявцями великі баталії з численно переважаючими польськими арміями. Обидва зимові походи в часі наших Визвольних Змагань у 19. і 21. роках були теж, в основному рейдами.

Головне Командування УПА вже від самого початку стосувало рейди, як форму оперативних дій, з великими успіхами. Рейди вимагали завжди всебічної і солідної підготовки, як з боку самого командування, так і стрілецтва. До обов'язків командування належало не тільки видання формального наказу про відбуття рейду в цей чи той терен, але, в першу чергу, докладне простудіювання потреби та доцільности даного рейду. Дальше йшла солідна політично-виховна, військова та господарська підготовка визначеного до рейду відділу, чи відділів. Треба було вивчити місцеві життєві умовини, психіку та настрій населення. Великої та усесторонньої підготовки вимагали рейди в терени сусідуючих з Україною народів, наприклад, рейди в Білорусію, Словаччину, Польщу та Румунію. В цьому випадку, крім вище згаданих міркувань треба було ще вивчити докладно внутрішню політичну ситуацію, настрої мас та їх поставу до московського імперіалізму і його комуністичного режиму. Треба було приготовити відповідну кількість політично-пропагандистської літератури на мові даного народу. Кожний вояк, що брав участь у рейді, знав докладно програму і ціль боротьби УПА, знав, як повинен вести себе в зустрічі з населенням даної країни, щоб викликати серед нього відповідні настрої та потребу й доцільність спільної боротьби з московським окупантом. Підготовка одного куреня УПА до рейду на Словаччину, який відбувся в другій половині квітня 1946 р., тривала, з малими перервами, три місяці. До кожного рейду була опрацьована докладна інструкція, яка визначувала: ціль рейду, виряд рейдуючих відділів, поведінку стрільців і командирів, бойову тактику й політичну пропаґанду.

Рейди відділів УПА відбувались постійно у відсталі області України та на терени сусідніх народів. Було більше причин, що зумовляли потребу та доцільність рейду: а) з ідейно-політичних причин роблено рейди на терени сусідніх народів, щоб активізувати революційні протимосковські сили цих народів, підносити протикомуністичні настрої народніх мас, створювати практичні передумови для конкретної співпраці них народів в єдиному протимосковському фронті. Рейди були засобом зміцнення дружби між українським і сусідніми народами. Хоч московсько-комуністична пропаганда завжди намагалася всіма засобами та способами очорнити УПА, але дружня поведінка українських повстанців та відповідна роз'яснювальна акція скоро здобували симпатії мас: «Наприклад, білоруський колгоспник, що так натерпівся під час німецької окупації від сталінської партизанки, і для якого вже тим самим кожна партизанка утотожнюється з грабунком, — стрінувшись з українськими повстанцями, заявляє: «Ви наші, бо ви не грабуєте.» (Самостійність — О. Гончарук: «Українська Повстанська Армія — носій ідей визволення і дружби народів», стор. 91). Політично-освідомлююча робота відділів УПА на сусідніх з українськими землями польських теренах довела до політично-військової співпраці з польським підпіллям (спільна акція відділів УПА і ВШ-у на місто Грубешів вночі з 27 на 28 травня 1946 р., порозуміння між відділами УПА і АК на теренах Сянїччини і Кроснянщини — осінь 1945 р.). Рейди відділів УПА на Словаччину літом 1945 і весною 1946 р, заохотили словаків до визвольної боротьби, скріпили словацьке підпілля, спричинились до провалу словацької агентурної компартії на виборах; та зміцнили щиру дружбу між українським та словацьким народами.

Таких самих ідейно-політичних успіхів осягнули рейди відділів УПА в Білорусі (осінь 1945 і зима 1946 рр.) і в Румунії (червень 1948 р., червень і липень 1949 р.). Ось що стверджує звітодавець про рейд в Румунію, що закінчився 27 липня 1949 р.: «Рейд відбився голосним відгомоном по всій Румунії. Населення захоплювалося Українською Повстанською Армією та й відважною визвольною боротьбою з московсько-більшовицьким окупантом. Рейд УПА — розмови румунського населення з повстанцями, поширена революційна протибольшевицька література, протибольшевицькі мітинги, сама поява відділу — все це скріпило спротив місцевого населення проти політики румунського агентурного уряду, заклало морально-політичні основи для спільного фронту визвольної боротьби українського й румунського народів, поневолених большевицькою Москвою.»

Рейди відділів УПА відбувались також у деякі області України, в яких, з різних причин, наше населення не було достатньо охоплене організаційною мережею (Закарпаття, Буковина, Бессарабія, Полісся), або теренові властивості не були пригожими до сталої збройної дії відділів (напр., брак більших лісових комплексів). Хоч і бувши тимчасовою, наявність рейдуючих відділів УПА у вище згаданих областях розбуджувала національну свідомість, запізнавала населення з ідеями і програмою визвольного руху, паралізувала апарат НКВД і його агентурну сітку та доводила, що НКВД не є всесильне, розбуджувала революційність широких мас населення і протидіяла ворожій пропаганді, що намагалась на всякий лад очорнювати український визвольний рух.

З тактично-військових причин, застосовано рейди для розпорошення більших відділів УПА, щоб не дати ворогові повести проти них концентричного наступу та щоб уникнути нищівного вдару. Безперервна рухливість відділів УПА, кожноденна зміна місць постою, маскування фактичної сили відділів і старанна конспірація цілості революційної роботи не давали ворогові легкої можливості контролювати дії та вивчати суттєві властивості українського визвольного руху.

Вкінці рейди були знаменитою школою для військового, політичного й виховного вишколу бійців і командирів, змушували винаходити та примінювати щораз нові методи й тактичні прийоми та збагачували досвід повстансько-підпільної боротьби. Вони скріплювали переконання, що в усяких умовах і в кожному терені боротьба з ворогом є можливою.

Багато було рейдів УПА, бо рейдування є основою повстанської тактики, але умовини підпільної, боротьби не дають можливостей зібрати всі відомості про ті рейди. Все ж таки на підставі звітів і спогадів учасників можна перелічити хоч кілька важливіших рейдів: в другій половині 1943 р. і на початку 1944 р. відділи УПА-Північ відбули рейди до осередніх і північних областей України. Вони пройшли Кам'янець-Подільську область, Вінницьку, Житомирську, Київську та західні райони Чернігівської області. Більш відомі командири цих рейдів — це к-р Еней, к-р Бистрий і к-р Рудий. У звітах з дій УПА є згадки про рейди малих відділів у 1947-1950 рр. в Житомирську область.

Відділи УПА-Захід відбували рейди в 1945-1948 рр. на терен Буковини і Басарабії. З розповіді очевидця знаємо, що при кінці червня 1948 р. к-р Шелест вислав був один курінь УПА рейдом на Буковину й Басарабію та в пограничні райони Румунії. В квітні 1945 р. курінь УПА «Холодноярці» під командою к-рів Града, Глухого і Грізного вирушив рейдом з Львівської области на Закарпаття (Велике Березне). Рейд тривав до кінця червня. В 1946 р. 16-31 серпня знов був рейд до Закарпатської области: «Траса рейду виносила 300 км. Відділ побував у Турянському і Волівському районах. Він провів ряд мітингів з населенням таких, напр., сіл, Дубове, Калине, Вишків, Новоселиця, Луг, Терешул, Колочава-Лаз та інші. Проведено теж ряд гутірок та зустрічей. На такі гутірки зокрема було використано одночасне квартирування відділу в окремих селах. («Самостійність», стор. 172).

Рейди на терени сусідніх народів: в серпні і вересні 1945 р. дві сотні куреня к-ра Прута (сот. Сокола і сот. Бурія) із Станиславівщини та відділ «Булава» (сот. Мирона) із Старосамбірщини, під командою к-ра Т. В. Маківка-Андрієнка відбули рейд через Лемківщину на східню Словаччину, переходячи такі райони: Межилаборці, Стропків, Гіральтовці, Пряшів, Сабінов, Бардіїв. Спочатку населення цих районів (словаки й українці), збаламучене ворожою пропагандою та стероризоване органами НСБ (чеське НКВД), ставилось з острахом та недовір'ям до наших відділів; але вже кількох зустрічей з населенням та вияснень програми й цілі боротьби УПА вистарчило, щоб викликати довір'я та здобути симпатії населення. Відбулось кілька зустрічей із словацькими старшинами та вояками, які, всупереч наказам комуністичного уряду Праги, свідомо уникали збройних сутичок з відділами УПА. Пропаґандивно-політичні успіхи цього рейду були великі.

Другий рейд на Словаччину відбувся в квітні 1946 р. Участь у ньому брали три відділи — сот. Мирона, сот. Кармелюка, сот, Бора. «Вони пройшли такими повітами: Гуменне, Бранов, Стропків, Межилаборці, Пряшів, Сабінов, Гіральтовці (тут повстанці були на периферіях міста) — і підійшли аж під Копійці. Всюди словацьке й українське населення з захопленням вітало українських повстанців. Багато хто з нього бачило повстанців ще минулої осені і зберегло про них найкращу пам'ять. Народ приймав повстанців як найдорожчих гостей, розказував про свої жалі, розпитував про життя й боротьбу українського народу, якою він дуже цікавиться. Стривожені сталінські агенти проголосили воєнний стан на Словаччині та стягнули собі вірні війська з Чехії. З ними повстанці мали дві невеличкі сутички, які сталінські запроданці намагались роздути до великих наших поразок. Але населення, яке й надалі бачило рейдуючих повстанців, мало тільки нагоду до щирого сміху з брехливих повідомлень сталінських наймитів. В загальному, за час рейду відділи УПА відвідали 106 сіл, в тому числі 11 більших осередків, провели 11 великих мітингів з населенням, 40 гутірок, 69 розмов із представниками інтелігенції і взяли участь у 8 богослуженнях. Напр., на Великдень на одному з богослужень у словацькій церкві, на всіх присутніх велике враження справило відспівання пісні „Боже Великий, Творче Всесильний ... ". Розповсюджено багато літератури, поштою розіслано окремим особам, організаціям, установам та редакціям. Розмальовано багато кличів. Нашу літературу всюди читали дуже радо. Рейд був надзвичайно успішний. Він викликав нове піднесення проти-большевицьких настроїв на Словаччині, і треба сказати, що він у дуже великій мірі спричинився до програної словацько-аґентурної компартії у виборах.» («Повстанець», ч. 8-9).

В другій половині червня 1949 р. підвідділ УПА під командуванням сотника Хмари відбув пропаґандивний рейд на територію т. зв. Румунської Демократичної Республіки: «Населення скрізь зустрічало підвідділ радо. Два дні повстанці квартирували біля самого міста Вішев. Вони поширили тисячі листівок до селян, робітників, інтелігенції і провели ряд політично-роз'яснювальних розмов і декілька більших мітингів. К-р Перебийніс, що добре володіє румунською мовою, широко відповідав на всі численні запитання румунського населення. Підвідділ намагався теж установити контакт з румунським протибольшевицьким підпіллям. Підвідділ перебував на території Румунії два тижні.

Населення скрізь його щиро вітало і приймало. (Із звіту про рейд).

Рейди на Білорусі, почавши від осени 1944 р., відбувались постійно, хоч погранвійська НКВД сильно берегли Дніпро-Бузький канал, щоб унеможливити перехід відділів УПА на територію Білорусі. Головно в часі блокади західноукраїнських областей — осінь 1945 і зима 1946 рр. — відділи УПА відбули бойово-пропаґандивні рейди в Берестейську область (БССР). Ось що говориться в звіті про це: «Коли на ці терени приходять українські повстанці, селяни добувають заховану зброю і проводять разом із повстанцями, або на власну руку, революційні акції. Вони палять сільради (с. Дідьковичі, район Антопіль, Берест, обл.), або, принайменше, вистрілюють, щоб завдати страху енкаведистам. В с. Новосілки (р-н Дивин, Берест, обл.) селяни вбили енкаведівського агента» («Самостійність», стор. 171.). «В січні 1946 р. в м. Пинське (БССР) українські повстанці підклали міну під приміщення клубу, де відбувалось партійне засідання. Всі партійці вилетіли в повітря» («Самостійність», стор. 152).

Були також рейди в Польщу. В рр. 1945 і 1946 рейдував відділ УПА під командою к-ра Чавса по терені Люблинського воєвідства. В тому часі цей відділ заходив аж в околиці Варшави. Літом 1947 (липень-серпень) ходила тут рейдом група к-ра Зенона. Восени 1947 р., по виселенні українців з-над Буга, малі групи УПА під командою к-рів Ясеня, Прірви і Шепеля відбули рейди аж у Східню Прусію та перебули там аж до весни 1948 р.

Один з найбільш голосних рейдів відділів УПА і груп революціонерів відбувся, на наказ Головного Командування УПА, літом 1947 р. із західніх окраїн українських земель (Ярославщина, Перемищина і Лемківщина) через Чехо-Словаччину, Австрію до Німеччини (Баварія). Ціллю того рейду було: «а) скласти перед народами світу протест проти большевицьких та польських злочинств над українським народом та б) передати закордонові інформанцію про визвольно-революційну боротьбу українського народу проти московсько-більшовицьких і польсько-більшовицьких окупантів та про їх гнобительську політику на українських землях» (Бюро Інформації УГВР, ч. 2. за серпень 1948 р., Голова Генерального Секретаріату УГВР Р. Лозовський). В цьому рейді взяли участь відділи: к-ра Бурлаки, к-ра Громенка, к-ра Крилача, к-ра Ластівки, к-ра Бродича та групи членів ОУН з Ярославщини, Перемищини й Лемківщини, Рейдуючі відділи й групи звели в часі рейду багато завзятих боїв і сутичок з переважаючими численно та технічно силами ворога.

Ворог належно оцінював рейди УПА і намагався всіма силами унеможливити їх виконання, а коли це йому не вдавалося, то старався брехливою пропагандою бодай зменшити їх успіхи. Крім військових операцій на землях України проти УПА, в яких деколи брало участь по кілька ворожих дивізій нараз, ворог весь час намагався герметично замкнути кордони України, щоб ні один відділ УПА не зміг перейти на терени сусідніх народів, Однак усі ці його заходи виказались невистарчаючими. Тому Москва змушувала до боротьби з УПА ще й своїх сателітів. Отак у січні 1946 р. між НКВД і чехо-словацьким представником підписано таємний договір проти рейдуючих відділів УПА. Ось його текст:

«Суворо таємне.

Договір

про взаємний перехід державних кордонів пограничними військами СССР і чехо-словацькими пограничними військами, з метою переслідування і ліквідування переходячих банд, і про взаємну співпрацю, зв'язану з цим.

1. січня 1946 р. нижчепідписаний представник погранвійськ НКВД Закарпатської области полк. Конторов П., з одного боку, і представник 4 БД полк, чехо-словацької армії Ян Станек, з другого боку, підтвердили пропозицію полк. Станека про перехід державних кордонів відділами пограничних військ на терен СССР, з метою переслідування і ліквідування банд, які переходять через границю.

З цією метою складається такий договір: 74

1) Командування советських пограничних військ погоджується з пропозицією полк. Станека про взаємний перехід державних кордонів відділами совєтських і чесько-словацьких пограничних військ, з метою переслідування переходячих банд».

В дальших пунктах перераховується конкретні заходи, як от установлення сиґналів, розпізнавчих знаків, кличок і т. ін. Договір підписали: полк. Конторов П. та полк. Станек.» («Самостійність», стор. 92).

Другий — потрійний — договір проти УПА був підписаний у травні 1947 р. поміж СССР, ЧСР і Польщею. Виконуючи постанови цього договору, Москва замкнула пограничними військами НКВД західні кордони України, Польща ввела в бій з відділами УПА, які оперували на українських землях на захід від т. зв. лінії Керзона, коло 90-тисячну армію, чехословацький комуністичний. уряд змобілізував чотири річники резерви, і все це виказалось невистачаючим. Відділи УПА вирвались з окруження і, виконуючи наказ Головного Командування УПА, одні перейшли на українські землі далі продовжувати визвольно-революційну боротьбу, інші пробились рейдом до Західної Німеччини.

Рейди збагатили величезним досвідом і новими прийомами тактику повстансько-підпільної боротьби і поширили ідеї українського визвольного руху не лише в найдальші закутини українських земель, але також далеко поза межі України, на землі сусідніх народів, та заохотили їх до боротьби з московським імперіалізмом і його сучасною комуністичною системою. Успіхи рейдів УПА переконують нас, що боротьба поневолених народів проти московської імперії приспішить її остаточний розвал.

 

НОВИНИ ФІЛАТЕЛІЇ

Українські та світові новини колекціонування поштових марок. Нові марки, сюжети, філателістичні виставки, старовинні марки, історія поштових марок та пошти, українська філателія

http://news.ukrcol.com/newnews/index.php?cat_id=%D4%B3%EB%E0%F2%E5%EB%B3%FF

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article ЦВІТ НАЦІЇ Полковник “Грім” (Микола Твердохліб)
ЦВІТ НАЦІЇ

  2-26-2007    Views: 1919   
article МОТРЮК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
МОТРЮК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

  3-2-2007    Views: 1004   
article З історії села Колодіївка. Кабан Микола, Чайка.
З історії села Колодіївка. Кабан Микола, Чайка.

  3-13-2007    Views: 1708   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4