ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Археологічні пам’ятки .: Мегалітичні пам'ятки у Карпатах

Мегалітичні пам'ятки у Карпатах

Камені писані

Василь МЕЛЬНИК, Петро ПАРИПА

Як уже повідомляла «Галичина», днями провідні науковці кафедри етнології та археології Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника на чолі з доктором історичних наук професором Миколою Кугутяком презентували перші висліди дворічної роботи наукової етнологічно-археологічної експедиції «Карпати — Дністер» у рамках науково-дослідного проекту «Духовна культура стародавнього населення Карпат: скельно-печерні комплекси, культові камені, петрогліфи», які недавно були матеріалізовані в двох видрукованих в івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» книгах М. Кугутяка «Кам’яні старожитності Космача» і «Терношорське скельне святилище в Карпатах». Як було заявлено на презентації, за типологічними особливостями виявлені пам’ятки являють собою давні святилища, жертовні камені, характерною ознакою яких є гігантські зооморфні скульптурні зображення стародавніх богів у вигляді бика, птахів, змії, дракона, наскельні об’ємно-просторові рельєфи артефактного, тобто рукотворного, походження.

Якщо передати сказане простішими словами, то мова йде про дослідження незвичайних давніх кам’яних пам’яток у Карпатах, які в історичній науці досі є білою плямою, хоча на цю тему писав ще років 170 тому Іван Вагилевич із «Руської трійці». У теперішні часи про них на Івано-Франківщині згадував у своїх публікаціях передусім відомий дослідник карпатської старовини письменник і науковець Степан Пушик.

На презентацію в Прикарпатському університеті зібралося чимало представників освіти, науки, влади і преси. Той же Степан Пушик, заявлений у програмі на виступ, прийшов у святковій вишиванці. Десь за якийсь тиждень перед цим газета «Галичина» якраз завершила публікацію великої статті нашого метра про карпатські кам’яні пам’ятки. Відкриваючи презентацію, ректор ПНУ Богдан Остафійчук, однак, в своїй промові серед дослідників карпатських пам’яток С. Пушика чомусь не згадав. Як наслідок Пушик образився й покинув аудиторію ще на самому початку. Можливо, даремно, бо потім його ім’я не раз згадували. Зокрема, Микола Кугутяк і відомий прикарпатський археолог Богдан Томенчук визнали, що Степан Пушик, спираючись на народну творчість і топонімію, фактично заклав фольклорну основу під карпатські пам’ятки й висунув версію про їх культове призначення.

Наукова етнологічно-археологічна експедиція в гірські райони, здається, стала першою спробою системно, з участю спеціалістів різних наукових напрямів вивчити карпатські пам’ятки. Як не парадоксально, але культові камені в Україні загалом, і в Карпатах особливо, залишаються найменш вивченою групою пам’яток попри те, що їхнє обстеження почалося ще в XIX ст. Першість у дослідженні давніх каменів, наскельних зображень у Карпатах належить відомому діячеві «Руської трійці» Іванові Вагилевичу, який особисто виявив і описав рунічні написи й солярні знаки на пам’ятках у Розгірчі, Бубнищі, Уричі. І. Вагилевич першим усвідомив значення культових каменів як наукової проблеми, а тому збирав відомості про різні давні камені в краї. В листі до П. Шафарика за 2 квітня 1837 року він згадує «о каменях писаних».

У другій половині XX — на початку XXI століть спостерігається зростання інтересу до наскельних культових та оборонних комплексів і печерних пам’яток. Різним аспектам теми культових каменів Карпат присвятили свої праці І. Русанова, Б. Тимощук, М. Бандрівський, Б. Томенчук, Л. Мацкевич, М. Рожко, М. Стефанович, Г. Марченко, В. Грабовецький, С. Пушик. М. Бандрівський.

Варто згадати й арабського мандрівника X ст. Гасана Алі ібн аль- Гусейна Масуді, який в своїй праці «Промивальні золота і копальні коштовних металів, або Золоті луги», описуючи святилище в Карпатах, вказав на наявність великих кам’яних ідолів, а також зображення на каменях людей і тварин.

Експедиція в Карпати, за словами М. Кугутяка, трималася переважно на його ж зарплаті, в той час як для системного дослідження карпатських пам’яток потрібна ціла структура й державна підтримка. Але попри всі складнощі йому все ж вдалося залучити різних фахівців — геологів, архітекторів, скульпторів, математиків (бо ця тема, за словами Б. Томенчука та історика Михайла Паньківа, вимагає величезних знань з різних сфер), і почати вивчення карпатських скель з артефактними слідами. Вельми цікавими є вони на горі Терношорі на Косівщині, серед яких виділяється грубо витесана зі скель гігантська кам’яна антропоморфна статуя у вигляді вагітної жінки висотою понад 10 метрів. За підрахунками декана факультету математики та інформатики Прикарпатського національного університету В. Пилипіва, вага голови сягає восьми тонн, а фігури загалом — більше 100 тонн. Артефактний характер статуї підтверджується пропорційністю й пластичністю її антропоморфних форм, вважають М. Кугутяк та його колеги. Дослідивши терношорське скельне святилище, М. Кугутяк нині каже, що має враження, наче ці таємничі камені є підручником з мітології. Особливості деяких із них можуть вказувати на те, що вони виконували астрономічні функції.

Зауваживши, що своїми двома книгами лише окреслив проблему, М. Кугутяк, проте, вже нині вважає на основі дослідженого матеріалу, що Карпати були важливим осередком давньої мегалітичної культури. Щоправда, тут, за його словами, для повноти треба ще знати і те, що є спорідненого з українськими скелями і в сусідніх Румунії, Польщі та Словаччині.

Наукове визнання українокарпатських скельних пам’яток, на переконання М. Кугутяка, матиме спротив у наукових колах, оплесків визнання швидко не буде, цьому перешкоджатимуть навіть політичні уподобання, а тому прикарпатські науковці мусять дуже серйозно, по-науковому дуже чітко підходити до вивчення предмета. «Інакше все буде на рівні Станіслава», — застерігає М. Кугутяк. Закликавши всіх до співпраці, він наголосив, що ця тема така обширна, що роботи й слави вистачить на всіх. М. Кугутяк і Б. Томенчук звернули увагу громадськості на те, що Карпати все більше привертають увагу зарубіжних науковців, у наші гори їде все більше російських і польських дослідників, які щось там шукають. «У цьому замішана, ймовірно, і велика політика», — вважають вони. Тим часом українські науковці сидять, що називається, на сухому державному пайку. Як повідомив Б. Томенчук, наприклад, археологічні роботи у Галичі в останнє десятиріччя не мали фінансування від держави. З цього неважко передбачити, що не легше буде і з дослідженням карпатських скельних пам’яток.

На завершення й авторам хочеться поділитися своїми враженнями. З інтерпретацією всіх кам’яних об’єктів, як рукотворних, про які йшла мова на презентації, не обов’язково погоджуватися. Але в той же час зараховувати весь представлений матеріал до витворів матінки-природи було б передчасно, якщо не занадто легковажно, бо дуже багато там дивних збігів, щоб їх не вважати антропоморфними слідами.

 

http://www.galychyna.if.ua/?society/2007/11/13/274643/

 

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article НОРКА В КАРПАТАХ
НОРКА  

  12-25-2007    Views: 834   
article ВОВК У КАРПАТАХ
ВОВК У КАРПАТАХ

  12-25-2007    Views: 162527   
article ВЕДМЕДІ У КАРПАТАХ
ВЕДМЕДІ У КАРПАТАХ

  12-25-2007    Views: 1105   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4