ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Райони та міста обласного підпорядкування .: Коломийський .: села Коломийського р-ну .: Черемхів .: Фольклор села Черемхів

Фольклор села Черемхів

Записав Федір Михайлович Тарантюк

Електронна версія – Микола Вітенко

 Черемхів. Фольклор[1]

Село Черемхів розташоване 22 км від Коломиї і 43 км від Івано-Франківська. Перетинає його важлива залізниця Львів-Чернівці, по якій вперше проїхав поїзд 1866 р. Село було розташоване в лісистій місцевості, де росло багато черемхи і звідки походить його назва.

 Перші письмові відомості про село Черемхів зафіксовано в джерелах по Коломийському повіті в 1437 р. (Грабовецький В. Заселення Галицької землі у XV ст. // Прикарпатська правда. – 1990. – 24 червня.). В селі залишився пам’ятний хрест про скасування панщини у 1848 р. Інших культурних памяток в селі не збереглося оскільки у 1944 р. в нашому селі знаходилася лінія фронту з 15 квітня до 26 липня, і за цей час село було повністю знищено. В селі залишилося після цього 30 розбитих будівель, а решту згоріли.

 І. Із нашого села в “баундіст” було вивезено більше 100 осіб. Вони виконували різні роботи. Більшістю працювали в промисловості, деякі працювали в сільському господарстві. Більшість вивезених повернулися в село, а 27 осіб залишилися закордоном (США, Великобританія, Австралія, Канада). Про те що хтось загинув відомостей немає. Приїхав інвалідом (без ноги) Боднарук Василь Семенович, втративши ногу на роботах у вугільній шахті.

 І. а). Із села було вивезено в Сибір у 1939 – 1941 рр. 7 сімей. Ніхто з цих сімей не повернувся в село. Жили, працювали, повмирали на чужих землях.

 10 осіб було заарештовано за участь в ОУН. Всі вони загинули по тюрмах.

 У 1944 – 1954 рр. із села було вивезено в Сибір 12 сімей. Повернулось в село 5 осіб. На сьогоднішній день живих залишились 2 осіб.

 Були заарештовані і забрані в тюрму 13 осіб за участь, або за підтримку УПА. Повернулись в село 3 осіб, всі ще живі.

 ІІ. “Басараби” в наше село заходили, але воно саме в ці роки було дуже бідне, через воєнні втрати. В селі був тяжкий голод і “басараби” в селі не залишалися. Із жителів села 12 осіб в 1946-1947 рр. померло з голоду.

 

ІІІ. Вертеп.

 

В нашому селі кажуть “вертеп”. Вертеп ходив за Австрії, Польщі, Німеччини і скритно за СРСР. Тепер вертеп ходить, починаючи вже з учнів 1-го класу. Фото старого вертепу не збереглося.

 IV. Великдень.

 В нашому селі називають перед великодню неділю “шутковою”.

 В нашому селі “Рахманського Великодня” немає.

 Передвеликодній четвер називають “живний” або “чистий”, але діти з гостинцями не ходять.

 В селі називають “великодній кошик”. Його прикрашають квітами, плетуть із барвінку віночки.

 Великодні пісні називаються “гаївками”.

 І. Ой вийду я на гору, на гору,

 На високу могилу, могилу,

 Подивлюся в долину, долину,

 На червону калину, калину.

 На калині соловей, соловей.

 Він щебече ніч тай день, ніч тай день.

 Соловею маленький, маленький, -

 Маєш голос тоненький, тоненький.

 Защебеч но ти мені, ти мені,

 Бо я в чужій стороні, стороні,

 Бо я в чужій стороні, стороні,

 Нема роду при мені, при мені,

 Нема роду, родини, родини,

 Ні милої дружини, дружини.

 ІІ. Питається дочку: Чи садила огірочки?

 Не садила, тай не буду, бо не знаю де ще буду.

 Чорні очка, як терен, як терен, як терен…

 Коли ми ся Василю поберем?

 Поберемся на весні, на весні,

 

Як зацвітуть черешні, черешні.

 Поберемся восени, восени,

 Як обпаде листя з калини.

 Поберемся в неділю, неділю,

 Маю в Бога надію, надію.

 Ой минуло літечко, вже й зима,

 Весілєчка як нема, так нема.

 ІІІ. Вербовая дощечка, дощечка…

 Ходить нею Настечка, Настечка…

 Де ти Насте бувала, бувала,

 Як діброва палала, палала?

 Ситом воду носила, носила,

 Дібровоньку гасила, гасила.

 Скільки в ситі водиці, водиці –

 Стільки в хлопців правдиці, правдиці.

 Скільки в ситі дірочок, дірочок –

 Стільки в дівок правдичок, правдичок.

 Великодні ігри називаються “жука грати”. Граються хлопці і дівчата. Фотографій великодніх подій немає.

 

V. В нашому селі урочищ, річок, потоків з назвами “Баба” і похідними, “Вили” і похідними, “Велес” і похідними немає.

 VI. В нашому селі вишивали і вишивають геометричними орнаментами. Переважють голубий, чорний та червоний кольори. Теперішні вишивальниці – Лощонова Ганна Михайлівна, Рабинюк Катерина Михайлівна.

 

VII. Обряд весілля села Черемхів.

 1-й день сходяться гості на весілля.

 

Жінки-свашки сідають за столом вбирати деревце у молодого, а в молодої – шити вінок. І починають співати-латкати.

 

Кожна низка латка нок починається заспівом:

 

У молодого – “Наш молоденький, як короленько…”.

 

У молодої – “Наша молоденька, як калинонька…”.

 

 

 

Весілля розпочинається безпосередньо із наступної пісні-латканки:

 

 

 

Ой у перший раз, тай у Божий час,

 

Благослови Боже і отець і мати

 

Своєму дитяти віночок увивати (цей рядок у молодої)

 

Своєму дитяти деревце увивати (це рядок у молодого)

 

Заспів співають три рази.

 

 

 

При цьому свашки кажуть: “Благословіть батьку і мамо перший раз, благословіть батьку і мамо другий раз, благословіть батьку і мамо третій раз”. І за кожним разом батьки і родина відповідають: “Хай Бог благословить”.

 

Наш молодий, як короленько…

 

Пішов, пішов дружбонько в темний ліс,

 

Тай відрубав деревечко, тай приніс.

 

Воно тупими топорцями рубано,

 

На биструю річечку падало.

 

Як летіло – шуміло,

 

Як падало – казало:

 

“Де би сему деревце ви поплисти,

 

На котрім би йому столі зацвисти…”.

 

До Василька деревечко приплило,

 

Тай в Василька на столику зацвило.

 

 

 

Ой хто сеє деревечко

 

Тай йшов в ліс рубати,

 

А хто сеє деревечко

 

Тай приніс до хати?

 

 

 

Один братчик йшов рубати,

 

Другий ніс до хати.

 

Від Василька прийшов розклад,

 

Аби його вбрати.

 

 

 

Наша молоденька, як калинонька…

 

Ой в долину сестрички, в долину (2 рази),

 

Тай по червону калину, (2 рази).

 

Тай по хрещатий барвінок,

 

Тай молодій Марічці на вінок.

 

 

 

Ой з-за гороньки, з-за високої

 

Три зірниченьки зійшли (2 рази),

 

А до Марійки молоденької

 

Три сестриченьки прийшли (2 рази).

 

Ой перша сестра барвінок несла,

 

Той барвінок на вінок (2 рази).

 

А друга сестра медочок несла –

 

Помастити віночок (2 рази).

 

А третя сестра позлітку несла –

 

Золотити віночок (2 рази).

 

Подай матінко голку (2 рази),

 

Тай ниточку шовку,

 

Тай хрещатий барвінко,

 

Тай молодій Марієчці на вінок.

 

ХХХ

 

Мама подає в ситі червону стрічку, часник-лук, барвінок, позлітку, голку, нитки, мед.

 

 

 

Рідна сестра шиє вінок, як немає сестри, то хтось шиє з родини, але щоб не вдовиця.

 

 

 

Староста дякує свахам за зшитий вінок, музика грає, а староста ляше з вінком.

 

(У молодого – дякує за деревце і ляше з деревцем.)

 

Тоді починають вбирати молоду до шлюбу.

 

Мама вносить писану верету і вишиту подушку. Розстеляють верету на землі, кладуть подушку перед образами на ослоні.

 

Молода вклякає на верету, чи писану скатертину, кладе голову на подушку.

 

Мама, сестри, тети її вбирають, але спочатку кличуть брата, щоб розплітав косу молодої.

 

ХХХ

 

Ой збирайся Марієчко, збирайся,

 

В восковані чоботи взувайся,

 

Бери свої вороги під ноги,

 

Та най ти сі уступають з дороги.

 

Ой брат сестричку розплітав,

 

Де він її упліточки подівав?

 

Поніс до міста – не продав,

 

Приніс додому – порубав.

 

Кільком головку мила (2 рази).

 

Нікого не просила…

 

Тепер ті мамко прошу –

 

Розчеши русу косу!

 

Ой вінку ж мій, вінку (2 рази)!

 

З зеленого барвінку,

 

Купувалам ті в ринку,

 

Замикалам ті в скриньку,

 

Аж на нинішню днинку.

 

А нині тебе рушу,

 

Тай заплакати мушу.

 

Нащо мене віддаєте,

 

Мої рідні браті?

 

Тай чи я Вам надоїла

 

Як та пава в хаті (2 рази)?

 

Нащо мене віддаєте,

 

Мої рідні сестри?

 

Тай чи я Вам надоїла

 

Русу косу плести?

 

Нащо мене віддаєте,

 

Таку молоденьку?

 

Я коло Вас не зносила

 

Сорочку тоненьку…

 

Нащо мене віддаєте,

 

Тай на молодицю?

 

Я коло Вас не зносила

 

Шовкову спідницю.

 

ХХХ

 

То не папороть паде (2 рази).

 

То мама вінок кладе:

 

Біленькими рученьками,

 

Дрібними сльозоньками…

 

Ой чи я тобі не казала,

 

Донечко Марієчко,

 

Не копай гряди,

 

Не сади м’яти –

 

Хто буде поливати?!

 

Встанеш матінко в неділю рано,

 

Біленькими ноженьками,

 

Виполеш м’ятку,

 

Підоллєш м’ятку

 

Дрібними сльозами.

 

Розчисали гребінцем,

 

Розчисали щітков,

 

Помастили кіску медом,

 

А вінок позліткою.

 

ХХХ

 

Після того, як убрали молоду то співають наступні пісні:

 

 

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Подивисі моя мамко на мене:

 

Чим носила такий вінок у тебе,

 

Привіз мені Василечко зі Львова –

 

Носи, носи Марієчко здорова.

 

Ой куди ти Марієчко ходила,

 

Що так твоя головонька зацвіла?

 

Ходила я моя мамко в вишневий сад,

 

Там на мою головоньку ввесь цвіт спав.

 

Ой упала звізда з неба,

 

Тай розсипаласі,

 

А Марійка визбираласі,

 

Закосичиласі.

 

ХХХ

 

Вбирають молоду у віночок позолочений і віночок зі штучних квітів. На потилицю зав’язують нашиті на стрічку різнокольорові стрічки. На плечі кладуть велику шалінову хустку. По верх хустки кладуть рантух (біле полотно шириною рушника). Рантух з плечей перетягається на груди, на довжину спідниці. На грудях на рантух по обидві сторони паралельно пришиваються по три букети штучних квітів.

 

ХХХ

 

Як убрали молоду і молодого до шлюбу тоді сідають під образами на лаву: тато, мама, дідо, баба, брати, сестри, тети, вуйки, стриї, хресні батьки з калачами, благословити молодого, молоду (вся близька родина).

 

Молоді кланяються родичам.

 

 

 

 

 

ХХХ

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Наш молоденький, як короленько:

 

Ой кланяйся молоденька (молоденький) знизенька –

 

Бо твоя родинонька близенька.

 

ХХХ

 

Молоді кланяються: батькові, матері, дідусеві, бабусі і т. д. Старших цілують в руки, молодших в обличчя чи губи.

 

Батьки і близькі родичі цілують молодих в чоло (голову) і торкаються калачами плечей молодих (3 рази).

 

Після цього молода і молодий виходять з хати батьків, щоб іти до церкви до шлюбу.

 

Їх проводжають батьки, рідні. Мати кропить свяченою водою і посіває за молодою, за молодим житом із цукром.

 

ХХХ

 

Свахи співають:

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Наш молоденький, як короленько:

 

Кропи матінко, кропи (2 рази)

 

Правою рученькою,

 

Доброю доленькою.

 

Ми до шлюбу ідемо (2 рази)

 

Тай молоду ведемо –

 

Червону як калину,

 

Пахучу як малину.

 

До Дунаю стежечка –

 

Йшла нею Марієчка,

 

Русу косу чесала,

 

Тай на Дунай кидала:

 

Пливи косо з водою,

 

За моєю доленькою,

 

Не запливай ти в луги,

 

Не дай ти серцю туги.

 

Бо я й так тугу маю,

 

Молода сі віддаю.

 

Слала зіронька до місяченька

 

Ще вчора з вечора:

 

Ой як ти зійдеш швидше від мене –

 

Зачекай же на мене.

 

Слала молода до молодого

 

Ще вчора із вечора:

 

Ой як ти прийдеш швидше від мене –

 

Зачекай же на мене.

 

Як сі буду віддавати –

 

Візьму файну дружку –

 

Щоби мені закидала

 

Кучері на фустку.

 

ХХХ

 

У церкві вінчальний обряд відправляють священик і дяк з хором. Кладуть на голови молодих корони. Читає священик Євангеліє, а дяк – Апостол шлюбний. Молоді присягають у вірності поклавши праву руку на Євангеліє. Священик навчає молодих і здоровить їх на довге і щасливе життя. Дяк з хором співають “Многая літа”, моляться. З церкви всі йдуть до молодої.

 

ХХХ

 

Свахи співають:

 

Дякуєм Богонькови,

 

Нашому попонькови,

 

Що довго нас не бавив,

 

Багато в нас не правив,

 

Одного червоного,

 

Від пана молодого.

 

ХХХ

 

Вийди, вийди матіночко протів нас,

 

Запитайся вперед Бога, потім нас,

 

А де твоя дитиночка бувала –

 

Вона в церкві на престолі шлюб брала.

 

ХХХ

 

На зустріч молодим з хати виходить батько молодої і свахи. Мама одягнена в контур на виворіт, в руках тримає мед і калач. Батько горівку медову і чарку.

 

ХХХ

 

Наш молоденький, як короленько:

 

Мати затя витає (2 рази):

 

Будь мій зятю багатий,

 

Як цей кожух вовнатий.

 

Летів пташок понад дашок,

 

Фітю фостом фітю –

 

Дай ти Боже здоров’ячко,

 

Молоденький зітю.

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Ой Господи милосердний,

 

Що се такоє,

 

Що з одної дитиночки

 

Зробило сі двоє.

 

Тай на одну дитиночку

 

Голова боліла,

 

А другая дитиночка

 

З гаю прилетіла.

 

ХХХ

 

Мати молодої держить кінець квітчастої хустки, за другий кінець держить зять, а за третій дочка. Мати заводить молодих за стіл. Але їх не пропускає брат молодої. Він забив сокиру – топірець у сволок і не пропускає. Молодий кидає гроші на таріль (викуп за молоду). Дрібні гроші не задовольняють брата. І ситуація поторюється ще раз. Лише за третім разом молодий дає великі гроші і брат пропускає їх за стіл. (Якщо брата не має – його роль виконує хлопець із близької родини молодої, але сума викупу тоді вже менша).

 

Свахи в це час співають:

 

Рубай братчику, рубай,

 

За таляр сестру не дай.

 

Бо таляр тобі слина…

 

Сестричка тобі мила –

 

Не раз головку змила,

 

Кучері розчесала,

 

Білу сорочку дала.

 

А коли брат пускає молодих з мамою за стіл свахи співають:

 

Ой татарин братік, татарин

 

Продав сестричку за таляр,

 

А русу косу – за п’ятак,

 

А біле личко – таки так.

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Ой у гору голубє гніздо вє,

 

Чи всім свашкам місце є?

 

Бо як нема – глядіте,

 

Тай з тісненька сі містіте.

 

Наш молоденький, як короленько:

 

Розтягай свату хату,

 

Розтягай свату сіни,

 

Щоби свашеньки сіли.

 

Сіли свашеньки, сіли,

 

Аж сі здригнули стіни,

 

А ще більше здригнуться –

 

Як горівки нап’ються.

 

Дружба кроїть каравай і колачі.

 

Ой ти дружбо молоденький,

 

Ти дружбо біленький,

 

Тай чому ти такне шумиш

 

Як гай зелененький.

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Ой ти садочку виноградний,

 

Як красно процвітаєш,

 

Ой ти Марійко, ти молоденька,

 

Красне весілля маєш.

 

Чи ти ходила, чи ти ходила,

 

Чи ти кіньми їздила,

 

Тай що ти собі таких гостоньків

 

На сей день запросила.

 

Ой я ходила, ой я просила,

 

Тай з низеньким уклоном,

 

Би не гордили, би не гордили,

 

Мого батька домом.

 

Бо мій батько, моя матінка,

 

Дуже добре сі має,

 

Білі колачі, зелене вино,

 

Аж сі стіл вигинає.

 

Багаті були сестри,

 

Багато муки знесли,

 

Файний каравай спекли,

 

Би було що країти,

 

Чим свашок ділити.

 

ХХХ

 

Їжте свашки капустницю,

 

Капустниця добра,

 

В нас кухарка з Черемхова –

 

Зварити її годна.

 

В нас кухарка з Черемхова –

 

З великого міста,

 

А нашій кухарочці –

 

Запаска з авіста.

 

Хто капусту підливає,

 

Той капусту має,

 

Тай тому сі капустниці

 

В головки звиває.

 

Хто капусту підливає

 

З нової коновки –

 

Тай тому сі капустиця

 

Звиває в головки.

 

Впали голубці з неба

 

Підливати їх треба,

 

Як будемо підливати –

 

Вони будуть підлітати.

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Там то на дворі плютка,

 

Ото нам добре тутка,

 

Якби нас дозирали,

 

Ми б тут ночували.

 

Приїхали смо тепер, -

 

Поїдемо у четвер.

 

За сватову турботу –

 

Поїдем у суботу,

 

Маю в Бога надію,

 

Що поїдем в неділю.

 

Ой що тото за весілля,

 

Що то лишень два дни.

 

Ой коби то дві неділі –

 

Тоби було ладне.

 

Вийди, вийди Марієчко,

 

Стань собі на ганок

 

Тай подякуй парубочкам,

 

Що ті брали в танець.

 

Дякую Вам парубочки,

 

Багаті тай бідні,

 

Що Ви мене так любили,

 

Як братчики рідні.

 

Не має нам Марієчко

 

За що дякувати,

 

Бо ти була файна дівка –

 

Вміла танцювати.

 

Вийди, вийди Марієчко,

 

Стань собі на присбу,

 

Тай подякуй дівчаточкам

 

Тай за товариство.

 

ХХХ

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Тай нема того в Львові,

 

Що в сім домі на столі:

 

Пшеничний хліб, солодкий мед,

 

Тай зелене вино –

 

Весіллля звеселило.

 

Ой се нам були столи,

 

О се нам були тесові.

 

Встаньмо браття піднесімося,

 

Здіймем шапочки – поклонімося:

 

Наперед Богу, господареви,

 

Господиноньці, всім челядонці,

 

І тим пишним кухарочкам –

 

За хліба поставлені,

 

За пива доношені,

 

Тай за добру волю

 

Нашому молодому.

 

Ой то нам були колачі,

 

Ой то нам були пшеничні.

 

Встаньмо браття піднесімося,

 

Здіймем шапочки – поклонімося:

 

Наперед Богу, господареви,

 

Господиноньці, всім челядонці,

 

І тим пишним кухарочкам –

 

За хліба поставлені,

 

За пива доношені,

 

Тай за добру волю

 

Нашому молодому.

 

Ой то нам були печені,

 

Ой то нам були перчені.

 

Встаньмо браття піднесімося,

 

Здіймем шапочки – поклонімося:

 

Наперед Богу, господареви,

 

Господиноньці, всім челядонці,

 

І тим пишним кухарочкам –

 

За хліба поставлені,

 

За пива доношені,

 

Тай за добру волю

 

Нашому молодому.

 

(За кожним приспівом гості піднімаються і плещуть в долоні).

 

Свахи співають:

 

Старосто старенький (2 рази),

 

Голубе сивенький,

 

Забирай столи з хати,

 

І дозволь нам заграти –

 

Бо ми хочем гуляти.

 

Де молодь сиділа (2 рази) –

 

Там стіна пригоріла,

 

Від личка рум’яного,

 

Від вінка золотого.

 

Вийшовши з-за столу музики грають, гості веселяться, танцюють, співають пісні і свахи латкають (коли в молодої нема мами чи тата):

 

Ой веселе вісілєчко,

 

Тай веселі лави,

 

Лиш сумненька молоденька –

 

Бо немає тата.

 

Ой веселе вісілєчко – цілий день,

 

Лиш сумненька молоденька увесь день.

 

Ой сумненька молоденька, сумненька,

 

Лишилася від матінки маленька.

 

Марієчко молоденька – в тебе весілєчко –

 

Напросила собі гостей – ціле подвір’єчко.

 

Напросила собі гостей від хати до брами,

 

Чис ходила Марієчко на цвинтар до мами.

 

Ой ходила я, ходила, просила знизенька,

 

Ой не прийде моя мамка – бо сира земленька.

 

Іди донько до домочку – збирайся до шлюбу,

 

Бо я твого вісілєчка видіти не буду.

 

Іди донько до домочку, вклонися знизенька,

 

Тай най тебе благословит родина близенька.

 

Кому ти сі молоденька кланяєш,

 

Що ти свої матінки не маєш?

 

Кланяюся родиночко хоч тобі,

 

Бо вже моя матіночка у гробі.

 

Устань, устань матіночко із суду,

 

Відправ свою дитиночку до шлюбу.

 

Ой рада би я моя донечко,

 

Ой рада би я встати –

 

Лиш в мене двері з сирої землі,

 

Не можу їх утворити.

 

В мене віконці з мороговенькі (від моріг)

 

Не можу сі подивитись.

 

ХХХ

 

Коли вже гості натанцювалися, наспівалися, повеселилися – десь опівночі молода з дружками сідає за стіл чествувати (повниця). Дружки наливають горілки в чарки, на закуску калач з медом, або печево.

 

Родичі, близька родина та всі інші підходять кладуть на плечі молодої хустку, на стіл фанту, на таріль гроші (хто що має).

 

Випиває хто хоче чарку, цілується з молодою. Старших людей молода цілує в руку, а вони її в голову. Дружки подають калач з медом (тепер кусок торта чи печиво). І так проходять всі гості молодої.

 

Свахи співають:

 

Косар косит, косар косит,

 

За ним трава в’яне –

 

Подивися Марієчко: що тато, мама, тета, вуйко, стрижко, нанашка, нанашко (хрещені батьки) кине.

 

ХХХ

 

Після чествування молода платить своїй мамці за ціцю.

 

Свахи латкають:

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Повиласі фасолечка по тичці (2 рази) –

 

Плати, плати Марієчко за ціцю (2 рази)…

 

Плати , плати Марієчко не лічи,

 

Плекала ті твоя мамка вдень і вночи,

 

Тай не одна лямпа нафти згоріла,

 

Над тобою твоя мамка сиділа.

 

Тоді збираються дружби плясати дружок. Дружки сідають за стіл, беруть в руку перев’язаний новенькою хусткою калач (з великою діркою), щоб крізь неї видно дружбу. Напередодні дружка обв’язує біленьку хусточку кружевом із рожевих, або червоних ниток.

 

Музики грають, а дружби в такт пляшуть дружок, наближаючись до столу, а дружки калачем махають (3 рази).

 

Дружби кидають гроші дружкам. За третім разом дружки прив’язують калач дружбі до боку. Дружби передоймають дружок через стіл і беруть їх в танець.

 

ХХХ

 

Ой до пляшу дружбоньки, до пляшу,

 

Тай підемо до домочку завчасу.

 

ХХХ

 

Потанцювавши дружки знімають вінки, а дружби косиці. Потім на світанку збирається молода іти до свекрухи, до молодого.

 

Свахи латкають:

 

Гой я, матінко, гой я,

 

Тепер я вже не твоя,

 

Тепер я того пана –

 

Кому я присягала.

 

Ой якби я була знала,

 

Що не буду в мами –

 

Була би я не садила

 

Ружу під вікнами.

 

А я ружу посадила,

 

Ружа сі розцвила,

 

Я то своїй матіноньці

 

Жалю наробила.

 

Посіяла дві діниці, ярої пшениці,

 

Вже би нам сі розходити рідненькі сестриці,

 

Вже би нам сі розходити, тай в купці не бути,

 

Сестро наша ріднесенька, як тебе забути.

 

Годувалам дрібні діти,

 

Як пташка в стрісі,

 

Тепер люди розбирають,

 

Як малини в лісі.

 

Чого гнешся, чо хилишся,

 

Зелена ліщино,

 

Чого плачеш, чо сумуєш,

 

Молода дівчино.

 

Чи жаль тобі за стоячками,

 

Чи за уплітками,

 

Чи садочка-городочка,

 

Чи рідної мами.

 

Жаль ми дуже покидати

 

Тата рідненького, –

 

Ніколи ми не сказав

 

Слова згірненького.

 

Не плач, не плач моя мамко, за мною,

 

Не заберу ввесь маєток з собою.

 

Залишу ти свої сліди надворі,

 

І дрібненькі слізоньки на столі.

 

Не плач, не плач моя мамко за мною,

 

Не беру я ввесь маєток з собою,

 

Лишень одну коровочку оселі,

 

Тай біленьку периночку з постелі.

 

Тай біленьку периночку з постелі,

 

Тай біленькі подушечки з-під стелі.

 

Ой в нашої молодої,

 

Зацвіли трепети,

 

Лагодь мені моя мамко

 

І скриню верети.

 

Лагодь мені моя мамко,

 

Самі писаненькі,

 

Бо я вже сі вибираю

 

До чужої неньки.

 

Ти думала моя мамко,

 

Що ні сі не збудеш,

 

Прийде така годиночка,

 

Що плакати будеш.

 

Прийде така годиночка,

 

Прийде така днина,

 

Щ о заплачеш, заридаєш,

 

Як мала дитина.

 

Що заплачеш, заридаєш,

 

Тай будеш плакати,

 

Та як підеш на полонку,

 

Сама шмаття прати.

 

А я піду до корчмоньки,

 

Нап’юся горівки,

 

Тай виперу, потачию

 

Не треба ми дівки.

 

ХХХ

 

Свахи молодого, що йшли з ним до церкви від шлюбу пішли до молодої. (Пішли на пропій). Тепер ці свахи молодого повертаються з молодою до молодого. Під хатою молодого свахи співають:

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Втвори матінко ліску,

 

Ведем тобі невістку,

 

Штрипіхату, пелехату,

 

Не влізе ти ся в хату.

 

Мати молодого виходить назустріч. Вона держить один кінець хустки, а другий дає молодій невістці. Тричі заводить за стіл і залишає її сидіти під образами. Над молодою кепкують гості. Потім гостять найкращими стравами.

 

Свахи латкають:

 

Ой красна, красна як сосна,

 

Щем не була у сім домі, як зросла,

 

Щем не була у цім домі з дитини,

 

Тепер буду у цім домі газдинев.

 

Мене мама віддавала,

 

Тай наказувала –

 

Аби с донько у гостину,

 

В сім рік приїхала.

 

А я мамки не слухала,

 

У рік приїхала,

 

Мене мамка не пізнала –

 

Людей ся питала.

 

Ой сусіди, сусідоньки,

 

Се не моя донька,

 

На ній хустка шалянова,

 

Тоненька сорочка.

 

А я хусточку свою маю,

 

Хустку м си купила,

 

Сорочечку позичила,

 

Бо м щей не робила.

 

Мене мамка відправляла,

 

Тай наказувала:

 

Аби с донько співаночки

 

Не позабувала.

 

Як прийшла я до свекрухи,

 

Стала на порозі,

 

Погубила співаночки

 

Свої на дорозі.

 

Як ми буде мамко гаразд,

 

Я їх позбираю,

 

А як мені біда буде –

 

Я їх занехаю.

 

Ой прийшла я до свекрухи,

 

Ще не встигла сісти,

 

А свекруха мені каже –

 

Неси в поле їсти.

 

А я її запитала,

 

А де ж теє поле,

 

А вона мені відповіла:

 

Най ті колька вколе.

 

А я була молоденька,

 

Вміла відповісти:

 

Та най тоту колька вколе,

 

Що варила їсти.

 

А я була молоденька,

 

Вміла відповісти,

 

Та най того колька вколе

 

Кому несу їсти.

 

Тай не того молодого,

 

Що коники водить,

 

Але того старенького,

 

Що за плугом ходить.

 

ХХХ

 

Через деякий час за донечкою (до свекрухи) приходить мама молодої із своїми свахами. Молода виходить назустріч і заводить свою матір у хату за стіл.

 

ХХХ

 

Свахи співають:

 

А де ти ся Марієчко забрала,

 

За тобою твоя мамка шукала.

 

Ой ходила твоя мамка по селу,

 

Спрошувала родиночку до себе.

 

Ходи, ходи родиночко зі мною,

 

Може знайдемо Марієчку де мою.

 

Знайшли, знайшли Марієчку в чужині,

 

Тоді стало веселенько родині.

 

Вітер віє, вітер віє,

 

Тай порошком сіє,

 

Іде мамка до донечки,

 

Що донечка діє.

 

А донечка у віконце

 

Мами визирає,

 

Тай на своїм білім тілі,

 

Синці обзирає.

 

Сідай нене, коло мене,

 

Далеко від мене –

 

Моє тіло поранене –

 

Не порази мене.

 

А що тобі моя донько,

 

Тіло поранило?

 

Ішлам по мед до пасіки –

 

Пчілка ні вкусила.

 

А що то то моя донько.

 

За такії рани

 

Чому тебе не кусали,

 

Як ти була в мами?

 

А що то то моя донько,

 

За такая пчілка,

 

Чому тебе не кусала,

 

Як ти була дівка?

 

Відай тебе моя донько,

 

Пчілка не вкусила,

 

Відай тебе моя донько –

 

Лиха доля била.

 

Лиху долю ні продати,

 

Ані проміняти,

 

Мусиш донько з лихов долев,

 

Свій вік коротати…

 

ХХХ

 

Ой заплачеш Марієчко,

 

В перший понеділок,

 

Як ти здоймуть із голівки

 

Зелений барвінок.

 

Ой заплачеш Марієчко

 

У другий вівторок,

 

Як ти прийде у голову

 

Загадочок сорок.

 

Ой заплачеш Марієчко,

 

У трету середу,

 

Як ті вдарить лиха доля

 

В личенько спереду.

 

Ой заплачеш Марієчко

 

У четвер четвертий,

 

Як ти буде лиха доля

 

Душу боком перти.

 

Ой заплачеш Марієчко

 

У п’яту п’ятницю,

 

Як не зможеш відігнати

 

Із корчми п’яницю.

 

Ой заплачеш Марієчку

 

У шосту суботу,

 

Як він тебе запитає

 

За твою роботу.

 

Тай заплачеш Марієчко,

 

У сему неділю:

 

Мамко моя ріднесенькая,

 

Де я си подію.

 

ХХХ

 

Мала м руточки, аж три грядочки –

 

Тай вода ми забрала,

 

Мала м донечку як зірниченьку –

 

До свекрухи її дала.

 

А свекор ходить, тай по подврю,

 

Тай усе собі піє:

 

Спить невістка, спить, чогось не встає –

 

Бо робити не вміє.

 

Ходить свекруха по новій хаті,

 

Тай все собі воркоче,

 

Спить невістка, спить, чогось не встає –

 

Бо робити не хоче.

 

Ходить миленький у нових сінях,

 

Тай в сопілоньку грає,

 

Ой спи миленькая, чорнобривенька –

 

Бо то ще й не свитає.

 

ХХХ

 

Другого дня весілля (повесільне)

 

У молодого зав’язують молоду. Вносить мама молодого подушку. Посеред хати ставлять лавку чи крісло, на яке сідає молодий і бере на коліна подушку. Дружба знаходить молоду, яка заховалася, приводить її до молодого. Молода сідає на подушку.

 

Мама і сестри молодого знімають вінок, який тут же жінки кладуть на голови дружкам, дівчатам – щоб і ті повиходили заміж. Молодий завязує на голову молодій хустку, яку купив з мамою напередодні. Молода знімає її двічі, не дається. Лише за третім разом молодий таки зав’язує хустку. Сестри молодого допомагають вірніше зав’язати, а поверх хустки кладуть золочений вінок.

 

Свахи співають:

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

З нами Марійко, з нами (2 рази)

 

Приставай з жінками,

 

Віночок на клиночок,

 

Приставай до жіночок.

 

Купи ми брати пива (2 рази),

 

Шо м ти жінку завила.

 

Купи ми брати меду –

 

Покажу ти спереду.

 

Ой у хаті тонкі стіни,

 

А груба загата.

 

Шануй брати братовеньку –

 

Ти братова брата.

 

ХХХ

 

Як молоду зав’язали і посідали за столи, то молода з молодим приходить до своїх батьків.

 

Свахи молодої латкають:

 

Ой, я вчора на весіллю,

 

Нині на весіллю,

 

А я свою кубелечку

 

Спряду по Знесінню (свято Вознесіння Господнє).

 

По Знесінню буду прясти

 

В Петрівку робити,

 

В Пилипівку – день великий –

 

Тай буду білити.

 

Наша молоденька, як калинонька:

 

Повимітай матіночко полиці,

 

Де стояли Марійчині косиці,

 

Позмітай клиночки,

 

Де стояли Марійчині золоті віночки.

 

Уже будеш матіночко,

 

Спокійненько спати,

 

Вже не буде сопілочка

 

На подвір’ї грати.

 

Вже не буде сопілочка

 

На подвір’ї грати,

 

Вже не буде Марієчку

 

З хати викликати.

 

Ой летіла зазулечка,

 

Сіла си на сливку,

 

Подякуймо Пану Богу,

 

За нинішню днинку.

 

Ой летіла зазулечка,

 

Й сіла на смерічку,

 

Модякуймо Пану Богу,

 

За нинішню нічку.

 

Ой летіла зазулечка,

 

Сіла на стодолу,

 

Подякуймо Пану Богу,

 

Тай ходім додому.

 

Подякуймо Пану Богу,

 

Й ми всі знаєм кому –

 

Такі сему господарю,

 

Що ми в його дому.

 

Такі сему господарю,

 

Тай сісі газдини,

 

Що вони такі добрі були,

 

Що нас запросили.

 

Ой летіла зазулечка,

 

Тай сіла кувати,

 

Бери ґаздо бука в руки –

 

Гони гостей з хати.

 

Ой кувала зазулечка,

 

У городі в зіллю –

 

Вибачайте люди добрі –

 

В нас вже по весіллю.

 

Ой кувала зазулечка,

 

Тай буде кувати –

 

Шукайте си свашки любі

 

Вже другої хати.

 

 

 

 

 

 

 



 

[1] Під час набору було здійснено деяке редагування переважно технічного характеру. Сам запис в оригіналі оформлено у вигляді пронумерованого списку. Очевидно, що він готувався за певним взірцем, на зразок заповнення анкети. В анкеті – запитання,а в записі – відповідь. Таку нумерацію збережено. Запис зроблено орієнтовно у 1992 – 1993 рр. Електронна версія створена 15 квітня 2015 р.

 

 

 

 


Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4