ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Видатні постаті краю .: Відомі вчені з Прикарпаття

Відомі вчені з Прикарпаття

Головацький Яків

(17 жовтня 1814р., с.Чепелі Львів. обл. - 13 травня 1888р., м.Вільнюс, Литва) - український поет, учений, педагог, один із засновників "Руської трійці". Побував на Богородчанщині, зокрема в Маняві і Хмелівці, де записав легенди про Манявський Скит.

 Мельничук Богдан

(19 лютого 1937 р., с.Олешків Снятин. р-ну) - поет, літературознавець, вчений. Член Академії наук вищої школи України (від 1993 р.) доцент Чернівецького національного ун-ту. Автор книг "Розквітай мій краю!" (1959), "Журавлиний міст" (1981), "Олешківський меридіан" (19890, "Пегасові копита" (2001), "Драматична поема як жанр" (1981) та інших, понад 500 літературно-критичних статей у збірниках і періодиці. Лауреат літературної премії ім. Дмитра Загула (1994), літературно-мистецької премії ім.Сидора Воробкевича (1998), освітянської премії ім.Юрія Федьковича (2000), літературно-мистецької премії ім.Марка Черемшини (2002).

 Пушик Степан

(нар. 26 січня 1944 р., с.Вікторів Галиц. р-ну) – письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету ім.В.Стефаника і Київського національного університету ім.Т.Шевченка, лауреат державної премії ім.Т.Шевченка, премій ім. В.Стефаника, П.Чубинського, Мирослава Ірчана, О.Копиленка. Член Спілки письменників України та Українського ПЕН-клубу. Заслужений працівник культури України. Закінчив Тлумацький сільськогосподарський технікум (1964) і Літературний інститут ім.Горького у Москві. Навчався у докторантурі. У 60-х роках працював бухгалтером у Яворові, Довгополі, а згодом журналістом у Косові, кореспондентом газети „Прикарпатська правда”, головою ради Клубу творчої інтелігенції, керівником літературної студії. Був обраний депутатом до Верховної Ради України першого демократичного скликання і очолював підкомісію з питань національних меншин. Тепер – професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім.В.Стефаника. Досліджує міфологію слов’ян, фольклор та історію краю, пише про відомих українських культурних діячів. Автор багатьох поетичних та прозових збірок, фольклорних записів, книжок для дітей, літературознавчих та краєзнавчих праць, розвідки про карпатське коріння Т.Шевченка „Славетний предок Кобзаря”, дослідження про „Слово о полку Ігоревім”, про слов’янську та праукраїнську міфологію („Бусова книга”).

 Качкан Володимир

(12 серпня 1940 ,с.Рибне Тисмениц. р-ну) - академік, визначний громадсько-культурний діяч Прикарпаття, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Івано-Франківської медичної академії. Він є знаним в Україні та поза її межами вченим в галузі етнології, дослідником життя і творчості багатьох визначних, довший час призабутих галичан, які зробили вагомий внесок у скарбницю української та європейської культури і літератури. Він є автором сотень публікацій у періодиці, численних книжкових видань, історико-культурних досліджень, українознавчих і літературознавчих студій, прозових і поетичних творів. Життєвим подвигом академіка сучасники по праву вважають монографічне багатотомне видання „Хай святиться ім’я твоє: Історія української літератури та культури в персоналіях (ХIХ-ХХ ст.)”. Вже побачило світ 7 томів цього визначного культурологічного дослідження.

 

Целевич Юліан

(23 березня 1843 р., с.Павлівка Тисмениц. р-ну - 24 грудня 1892 р., м.Львів) - український історик, етнограф, педагог, доктор філософії. Деякий час жив і працював в селі Монастирчани Богородчанського району. Викладав в гімназіях Львова і Станиславова (1871-1875). Член товариства "Просвіта" з початку його заснування, Педагогічного товариства у Львові, голова НТШ (з 1892). Автор "Історії Скиту Манявського" (1887р.), дослідник опришівського руху.

 
Погребенник Федір

(29 червня 1929 р., с.Рожнів Косів. р-ну - 10 січня 2000 р.,м.Київ) - учений-літературознавець, доктор філологічних наук, професор, лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка (1988р.) за участь у виданні 50-томника творів І.Франка. Автор 15 книжок, монографій та нарисів з літературознавства та фольклористики. Упорядник і редактор великої кількості збірників, сотень статей.

 
Полєк Володимир

(27 вересня 1924 р., м.Станіслав - 19 липня 1999 р., м.Івано-Франківськ) - відомий літературознавець, краєзнавець і бібліограф, професор Прикарпатського університету ім.В.Стефаника. Для нашого міста і краю це була визначна особистість, яка за 40 років своєї наукової і краєзнавчої діяльності зробила надзвичайно багато для дослідження історії Прикарпаття. Уродженець Станіслава, він впродовж цілого свого життя залишався щирим патріотом рідного міста, завжди пишався тим, що він є українського роду і україніст за фахом. Його перші дослідження стосувалися проблем сприйняття української літератури поза межами країни. Тому й темою його дисертації стала творчість Івана Котляревського у зв’язках української і зарубіжної літератур. Вже у роки Незалежності вийшли друком підручники „Історія української літератури 10-17 століть”, „Історія української літератури 18 ст.”, „Українська література у зарубіжній критиці і перекладах”. Рідному містові він присвятив дослідження „Майданами і вулицями Івано-Франківська”, його перу належать краєзнавчі розвідки „Літературне Прикарпаття”, „Іван Франко і Прикарпаття”, „Коронація і корона Данила Галицького”, довідник „Відомі педагоги Прикарпаття”та інші. Як знаний бібліограф він є укладачем декількох грунтовних бібліографічних посібників. Не буде перебільшенням сказати, що творчим подвигом проф.Полєка можна ввважати складеним ним „Біографічний словник Прикарпаття”, який ще, на жаль, не з’явився друком у повному обсязі. Творчий доробок вченого був відзначений обласною краєзнавчою премією ім. І.Вагилевича та обласною Стефаниківською премією. На пошану світлої пам’яті професора в Прикарпатському університеті ім.Стефаника, де він невтомно працював майже півстоліття, був виданий збірник спогадів і статей „Сівач духовності”, до якого увійшли також матеріали з архіву науковця, уривки з незавершених праць, численний епістолярій, рідкісні світлини та бібліографічний покажчик його публікацій.

 
Виноградник Володимир

(14 вересня 1902 р., м.Снятин - березень, 1973 р., м.Бухарест) - український вчений, ветеринар. У 1908-1920 рр. навчався в народній школі і гімназії міста Вижниця на Буковині. У 1926 р. закінчив факультет ветеринарної медицини в Бухаресті (Румунія). З метою спеціалізації та підвищення професійного рівня перебував у різних наукових закладах Європи. Лауреат державної премії Румунії. У 1961 р. йому присвоєно звання доктора ветеринарних наук.

 
Грабовецький Володимир

(24 липня 1928р., с.Печеніжин Коломийс. р-ну) - український історик, професор, доктор історичних наук, академік. Навчався у Коломийській гімназії. Закінчив Малу духовну семінарію у Львові (1942-1944) та історичний факультет Львівського університету (1952). З листопада 1953 р. працював в Інституті суспільних наук АН УРСР у Львові на посаді наукового співробітника. З 1975-го - професор кафедри історії України Івано-Франківського педінституту. У 1958 р. захистив кандидатську дисертацію ,,Селянський рух на Галицькому Прикарпатті у 2-й пол. ХVІІІ ст.’’, в 1968 р.- докторську ,,Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХVІ-ХІХ ст.". В.Грабовецький створив Прикарпатську історичну школу . Під його керівництвом захищено кілька десятків кандидатських та докторських дисертацій. Він - почесний громадянин трьох міст і трьох сіл Прикарпаття. У 1995 р. В.Грабовецький виступив ініціатором проведення Міжнародної наукової конференції, присвяченої 250-річчю із дня загибелі національного героя України О.Довбуша. 22 вересня 1995 р. в м.Івано-Франківську урочисто відкрито історико-меморіальний музей О.Довбуша на основі матеріалів із приватної колекції В.Грабовецького. Він є автором багатьох історичних досліджень та краєзнавчих видань, зокрема тритомного видання "Ілюстрована історія Прикарпаття", історії міст Івано-Франківська, Коломиї, Калуша, Галича, багатьох населених пунктів краю.

 Дем’янчук Василь

( 13 січня 1897р., Надвірна – 28 листопада 1938р., Карелія) - укр. історик – мовознавець. У 1927 р. закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію. Автор праць з української мови та літератури, історичної морфології та історії мовознавства "До правопису слов’янських прізвищ ", "Морфологія українських грамот ХII і першої половини ХV віку", "До характеристики гуцульського говору". 19 вересня 1929 року заарештований органами НКВС і звинувачений в участі "Спілки визволення України". Відбув 5 років таборів у Карелії. Після повернення знову був заарештований і 28 листопада 1938 року розстріляний.

 
Корбутяк Дмитро

(22 жовтня 1945 р., с.Бучачки Снятин. р-ну) - вчений, фізик, науковець. З 1970 р. працює в інституті фізики напівпровідників НАН України. Автор двох монографій, понад 200 наукових праць, 10 патентів на винаходи. Брав участь у багатьох наукових конференціях і симпозіумах. Нині доктор фізико-математичних наук, професор. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1997).

 
Костицький Михайло

(1948 , Заріччя Надвірнян. р-ну) - суддя Конституційного Суду України (з 1996 р.). Доктор юридичних наук (1990). Професор, член – кореспондент Академії педагогічних наук (з 1992р.), Заслужений юрист України (1996). Народний депутат України ХIII скликання (1994–1996), голова підкомісії з правової політики та законодавчих передбачень Верховної Ради України, член Конституційної комісії.

 
Петрушевич Антін

(18 січня 1821 р., с.Добряни Стрийс. р-ну Львів. обл. - 23 вересня 1913 р., м.Львів) - вчений-історик, археолог, етнограф, філолог. Автор багатьох розвідок і досліджень з галицької історії. Головна праця "Сводная галицко-руская летопись 1500-1772" має величезну вагу як збірка унікального джерельного матеріалу. Автор праці "Житє Іова Княгиницького" (основателя Скиту Манявського).

 Климишин Іван

(17.01.1933, с.Кутиська Кременецького повіту, тепер Лановецького району Тернопільська обл.) - укр. учений-астроном і педагог. Академік Академії вищої школи України (з 1993). Дійсний член НТШ (з 1992). Канд. фізико-математичних наук (з 1961). Доктор фізико-математичних наук (з 1971). Професор (з 1980). Екстерном закінчив Львівську СШ № 8 (1950), фіз.-мат. факультет Львівського університету ім.І.Франка (1955) та аспірантуру за спеціальністю астрофізика при кафедрі фізики Львівського університету (1958). З лютого 1958 мол. науковий співробітник Астрономічної обсерваторії (АО) ЛДУ, 1958-1960 - начальник Львівської станції спостережень штучних супутників Землі, з 1961 - зав. відділу астрофізики АО, 1962-1970 -заст. дир. АО, 1970-1974 зав. відділу. З серпня 1974 до 1993 - проф. катедри фізики Івано-Франкківського педінституту (тепер Прикарпатський університет) ім. В.Стефаника; з квітня 1993 - зав. кафедри теоретичної фізики. З 1991 одночасно проф. Духовного інституту УГКЦ. Досліджує радіаційну космічну Газодинаміку; отримав наближений розв'язок задачі про структуру зоряної ударної хвилі; вивів формулу для шкали висот; разом з Б.Гнатиком отримав асимптоматичну формулу, що описує зміну швидкості руху ударної хвилі в однорідному середовищі з довільним розподілом густини. Автор праць і підручників - "Ударні хвилі в неоднорідних середовищах" (Львів, 1972); "Ударние волни в оболочках звезд" (Москва, 1984); "Календар природи і людини" (Львів, 1975 і 1983); "Календарь и хронология" (Москва, 1981); "Астрономия" (Москва, 1976, 1980, 1986; нім. пер. Гайдельберґ, 1991); "Атлас зоряного неба" (Львів, 1985); "Открытие Вселенной" (Москва, 1987); "Элементарная астрономия" (Москва, 1991); "Перлини зоряного неба" (К., 1981; рос. пер. - К., 1988); "Релятивістська астрономія" (К., 1980, рос. пер. - Москва, 1983 і 1989); "Наука і релігія: протистояння чи взаємо-доповнення?" (Коломия, 1991) і "Вчені знаходять Бога" (Івано-Франківськ, 1993; Тернопіль, 1995). К. - чл. Міжнар. Астроном, союзу (з 1864). Засл. працівник Вищої школи України (з (989). У серпні 1994 ім'я "Климишин" присвоєно малій планеті № 3653 (обертається між Марсом і Юпітером), яку 25.04.1979 відкрив співробітник Кримської астрофіз. обсерваторії М.Черних.


Геник-Березовський Юліан

(20.06.1906 р., с. Нижній Березів, Косівщина -16.11.1952 р., м. Торонто, Канада) - вчений-мовознавець, митець-декламатор. Закінчив Коломийську гімназію (1926р.) і Краківський університет. У 1933р. дістав магістерський ступінь за працю "Гуцульський говір". Працював в університеті. У різних містах Галичини - Львові, Коломиї та ін. - виступав на концертах з читанням творів Т.Шевченка, І.Франка, В.Стефаника, Б.Лепкого, М.Черемшини, О.Федьковича. Організував у Нижньому Березові народний університет, де гостювали професори І.Зілинський, В.Кубійович, Б.Лепкий, письменники Б.-І.Антонич. В.Стефаник, А.Крушельницький, Я.Галан, режисер В.Блаватський. 1944р. виїхав за кордон. Працював в університетах Граца (Австрія, 1947р.) і Торонто (Канада, 1948р.). Викладав українську, польську і російську мови. За працю "Мова Василя Стефаника" (1939р.) дістав звання доктора філософії.

 
Адаменко Олег

(17.10.1935, с. Ядути Чернігівської обл.) —- укр. геолог, академік і віце-президент Академії технологічної кібернетики України (з 1992 p.), доктор геолого-мінералогічних наук, професор, директор інституту екологічного моніринґу в Івано-Франкінську (з 1992 ). Лауреат Державної премії СРСР (1978) за колективну 20-томну працю «История развития рельефа Сибири и Дальнего Востока» (М., 1964-1976). Нагороджений медаллю акад. П. Семенова-Тннь-Шанського (1978). Мар. у родині вчителя. Зак. місцеву СНІ, де відкрито меморіальну кімнату А., і Ленінградський гірничий ін-т (1956). Працював у Новокузнецку (Сибір), з 1974 — в Івано-Франківському ін-ті нафти і газу, де завідує кафедрою теоретичних основ ґеології. Автор або співавтор праць «Мезозой и кайнозой степного Алтая» (Новосибірськ, 1974), «Структура и развитие. Передбайкальского передгорного прогиба» (М., 1976), «Антропоген Закарпатья» (Кишинів, 1987), «Климат и озера» (Л.. 1985), багатьох статей.

 
Атаманюк Михайло

(4.02. 1938, с. Смодна Косівського району) — доктор мед.наук (з 1980), лауреат республ. премії ім. М.Островського (1968). Закінчив Івано-Франьвський мед. інститут (1961) та Лондонську мед. школу аспірантів (1962-1964). У 1907 захистив кандидатську дисертацію «Аллопластика кругових дефектів трахеї», у 1980 докторську «Протезування клапану і реабілітація в хірургічному лікуванні аористичшіх пороків». У 1964-1968 аспірант, асистент кафедри факультетської хірургії Івано-Франківського мед. інституту, з грудня 1968 — у клініці серцевої хірургії у Київському інституті туберкульозу і грудної хірургії. Антор багатьох праць з питані, аллопластики дихальних шляхів, оперативного лікування захворювань серця та післяопераційної реабілітації кардіохірурґічних хворих, частина з них опублікована в Англії.

 

http://www.lib.if.ua/dbase/

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article Відомі діаспоряни вихідці із Прикарпаття
Лепкий Лев

  10-26-2006    Views: 2721   
article Краєзнавці Прикарпаття
Скрипник Іван

  10-26-2006    Views: 2530   
article Відомі скульптори Прикарпаття
Довбенюк Володимир

  10-26-2006    Views: 4162   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4