ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Видатні постаті краю .: Краєзнавці Прикарпаття

Краєзнавці Прикарпаття

Скрипник Іван

(26 жовтня 1930 р., с. Манява - 7 червня 2002 р., м. Івано-Франківськ) - краєзнавець, педагог, публіцист. З 1980 р. працював в музеї "Скит Манявський". Видав цілий ряд брошур, буклетів та нарисів з історії Скиту Манявського. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. І.Вагилевича (1997).

 Арсенич Петро

(24 січня 1934р., с. Нижній Березів Косів. р-ну) - історик, краєзнавець, етнограф, музеєзнавець, культурно-освітній діяч, колекціонер. Після закінчення Київського університету імені Т.Шевченка у 1958-1963 рр. – старший науковий працівник Івано-Франківсього краєзнавчого музею. В 1963-1966 рр. – викладач археології та етнографії в Івано-Франківському педагогічному інституті. Звільнений з викладацької роботи за пропагування ідей націоналізму у зв’язку зі справою дисидента В.Мороза (1966). Пізніше знову працював у краєзнавчому музеї. Нині Петро Арсенич бере активну участь у національному відродженні краю. Він є одним із засновників обласних товариств української мови ім.Т.Шевченка „Просвіта” і „Меморіалу”, Народного Руху України (1989). 15 квітня 1990 р. підняв синьо-жовтий прапор над Івано-Франківською міською ратушею. Нині завідує науково-редакційним відділом при управлінні культури облдержадміністрації, доцент Прикарпатського університету ім.В.Стефаника та Івано-Франківської теолого- катехитичної духовної академії. Досліджує маловідомі сторінки історії та культури краю, є одним із організаторів та активних учасників Міжнародної наукової конференції „Українці Канади” (1991), Першого світового Конгресу гуцулів та Міжнародної наукової конференції в рамках роботи Конгресу (1993). Член Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові (1990), лауреат республіканської премії ім.П.Чубинського (1990), обласних премій ім.І.Вагилевича (1993) та Марійки Підгірянки (1995). Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1994). П.Арсенич – автор і співавтор 25 книг на краєзнавчу тематику, понад тисячі статей, опублікованих в енциклопедичних виданнях, наукових збірниках , журналах тощо.

 Бабій Василь

(12 січня 1949 р., с.Серафинці Городенків. р-ну) - громадсько-просвітній діяч, історик, літератор, краєзнавець. В 1989р. очолив Богородчанський осередок Товариства укр. мови імені Т. Шевченка. 1990 р. - депутат районної та обласної ради народних депутатів. Пише і друкується з 1976 року в газетах і журналах України, Канади і Росії. Працює в різних жанрах: гумор і сатира, новелістика і драматургія, публіцистика і естетика. Займається краєзнавчою роботою. Випустив ряд книжок, серед яких "Короткий нарис історії Богородчанського краю", "Місто Богородиці", історії ряду населених пунктів Богородчащини та рідних Серафинець, художні твори. Редагує щорічник " Золота Бистриця", в якому друкуються краєзнавчі матеріали та літературні твори вихідців з Богородчанщини. Лауреат літературних конкурсів, які проводили районна та окремі всеукраїнські газети. 1997 р. здобув диплом і обласну премію ВУТ "Просвіта" ім. Марійки Підгірянки.

 Гаврилів Богдан

(1 грудня 1943, с. Опришівці Івано-Франківської міськради) - голова обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, заслужений працівник культури України, доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Визнаний фахівець з історії галицького краєзнавства, автор і співавтор понад 50 краєзнавчих видань. Серед них книги з історії міста Івано-Франківська та рідного села Опришівців, нариси про відомих дослідників краю минулого і сьогодення, видання про вшанування пам’яті окремих видатних історичних осіб і подій на Прикарпатті , методичні посібники. Активно займається науково-педагогічною, дослідницькою та культурно-просвітницькою діяльністю з питань краєзнавства. Випускник Івано-Франківського педагогічного інституту, вчителював, займався краєзнавчою та музейною роботою, заклав основи і протягом 10 років очолював Музей історії освіти Прикарпаття у рідному вузі. З 1990 р. Богдан Гаврилів працює на кафедрі історії України, успішно захистивши кандидатську дисертацію на тему „Розвиток історичного краєзнавства на Прикарпатті у 19 – початку 20 ст.”

 
Пелипейко Ігор

(нар. 1 серпня 1928 р. на Берестейщині) - вчитель, краєзнавець-дослідник, громадсько-культурний діяч, заслужений працівник народної освіти України (1993р.), лауреат премії ім. М. Підгірянки (1998 р.), районної премії ім. А. Тарнавського (1998 р.). З 1938 р. проживає в Косові. Малолітнім юнаком потрапив на війну, брав участь у Словацькому нац. повстанні, був в'язнем фашистського концтабору. Вже після війни закінчив середню школу в Косові та Чернівец. ун-т. Автор путівників " Косів - Верховина" (1973р.), "Косів" (1983р.), "Населені пункти Косівщини" (1995р.), видань "Гуцульщина в літературі" (1996р.), "Плай" (1996р.), хрестоматії гуцульського фольклору "Флояра" (1999р.), путівника "Пам'ятки природи Косівщини" (1997р.), посібника для учнів "Мій рідний край" (1998р.), краєзнавчо-енциклопедичного довідника "Косів: люди і долі" (2001).

 Антонюк Роман

(6 грудня 1946 р., с. Турка-Борщівська Снятин. р-ну) - педагог, учитель-методист, краєзнавець. Відмінник освіти України. Один з організаторів і засновників Коломийського місьрайонного товариства української мови ім.Т.Шевченка, певний час його голова. Був серед ініціаторів і організаторів будівництва першого в Україні пам'ятника М.Грушевського, який відкрито на території Коломийської гімназії. Автор понад 200 друкованих статей на педагогічні, суспільно-політичні та культурно-просвітницькі теми. Лауреат премії ім. академіка І.Крип'якевича(1996). Нагороджений орденом "За заслуги" (2000).

 Оленюк Ярема

(4 жовтня 1940 р. на хуторі Смерків, с. Нижнів Тлумац. р-ну) - художник-графік, краєзнавець, педагог. В 1963 р. закінчив народний університет мистецтв у Москві, а 1974 року Український поліграфічний Інститут у Львові (відділення графіки). Він лауреат різних конкурсів, відмінник народної освіти України, вчитель-методист. В 1995 році всесвітньо відомий колекціонер, видавець Маріо де Філіппіс, який за благодійність у мистецтві занесений до Книги рекордів Гінесса, видав в Італії чотири буклети з екслібрисами Яреми Оленюка. Одна з найбільших виставок - 120 творів живопису графіки була відкрита до 5-ої річниці Незалежності України та до Другого Світового Конгресу гуцулів. На IV Гуцульському фестивалі одержав диплом I ступеня. Провідною темою художника є створений ним великий цикл графічних і живописних творів про героя Карпат Олексу Довбуша та його побратимів, ілюстрації до творів Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, В.Стефаника та ін. Ярема Оленюк - людина великого обдарування і працездатності, сповнений творчої наснаги і любові до рідної землі, до природи.

 Карий Володимир

(25 вересня 1948 р., с. Кругів, Львів. обл.) - поліграфіст, видавець, краєзнавець. Працював інженером Галицької районної друкарні, а з 1980 р - директор Снятинської районної друкарні. З грудня 1996 року - директор ЗАТ Видавничо-друкарська фірма "ПрутПринт". Голова творчого Клубу ім.Марка Черемшини, заступник голови районної ради товариства "Просвіта". За науково-технічну діяльність нагороджений Дипломами Центрального правління НТТ. Лауреат премії ім. М.Підгірянки(1995) та ім. Марка Черемшини.

 Полєк Володимир

(27 вересня 1924 р., м. Станіслав - 19 липня 1999 р., м. Івано-Франківськ) - відомий літературознавець, краєзнавець і бібліограф, професор Прикарпатського університету ім.В.Стефаника. Для нашого міста і краю це була визначна особистість, яка за 40 років своєї наукової і краєзнавчої діяльності зробила надзвичайно багато для дослідження історії Прикарпаття. Уродженець Станіслава, він впродовж цілого свого життя залишався щирим патріотом рідного міста, завжди пишався тим, що він є українського роду і україніст за фахом. Його перші дослідження стосувалися проблем сприйняття української літератури поза межами країни. Тому й темою його дисертації стала творчість Івана Котляревського у зв’язках української і зарубіжної літератур. Вже у роки Незалежності вийшли друком підручники „Історія української літератури 10-17 століть”, „Історія української літератури 18 ст.”, „Українська література у зарубіжній критиці і перекладах”. Рідному містові він присвятив дослідження „Майданами і вулицями Івано-Франківська”, його перу належать краєзнавчі розвідки „Літературне Прикарпаття”, „Іван Франко і Прикарпаття”, „Коронація і корона Данила Галицького”, довідник „Відомі педагоги Прикарпаття”та інші. Як знаний бібліограф він є укладачем декількох грунтовних бібліографічних посібників. Не буде перебільшенням сказати, що творчим подвигом проф.Полєка можна ввважати складеним ним „Біографічний словник Прикарпаття”, який ще, на жаль, не з’явився друком у повному обсязі. Творчий доробок вченого був відзначений обласною краєзнавчою премією ім. І.Вагилевича та обласною Стефаниківською премією. На пошану світлої пам’яті професора в Прикарпатському університеті ім.Стефаника, де він невтомно працював майже півстоліття, був виданий збірник спогадів і статей „Сівач духовності”, до якого увійшли також матеріали з архіву науковця, уривки з незавершених праць, численний епістолярій, рідкісні світлини та бібліографічний покажчик його публікацій.

 Білинкевич Іван

(28 грудня 1905р., с. Стрільче, Городенківщина - 1996р., м. Коломия) - відомий краєзнавець-франкознавець, бібліофіл. Автор фундаментального "Франківського словника" (в рукописі). 1991р., коштом Коломийської міськради видана його праця "Іван Франко і Коломия".

 Клапчук Михайло

(25.02.1920p., с. Корнич (Коломийщина) - 05.07.1984 р., м. Делятин Надвірнянського району) - вчений-енциклопедист - історик, етнограф, археолог. Музеєзнавець. Михайло Клапчук опублікував 50 наукових та 40 науково-популярних праць, підготував вісім рукописних монографій, шість з яких -про наш край. Це, зокрема, "Історико-географічний статистичний довідник Делятинщини", "Огляд історії деревообробної промисловості та лісів на території Делятинського лісокомбінату", "Історія Корнича", "Сторінки історії Яремчанської курортної зони від найдавніших часів до тридцятих років", "Джерела до історії Делятинщини, 1400 - 1700 роки. Частина 1", "Церковні будинки на Делятинщині". Як члена ОУН "визволителі" засудили М.Клапчука й етапом відправили до Караганди. 1969 року він зміг повернутися на Батьківщину і поселився в Делятині. Вимушений був працювати на непомітній посаді лаборанта Делятинського лісокомбінату, де створив оригінальний краєзнавчий музей.

 

http://www.lib.if.ua/dbase

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article Видатні історики та краєзнавці Прикарпаття
Глинський Теофан

  10-26-2006    Views: 3649   
article Широкий світ малої батьківщини.
Широкий світ малої батьківщини.

  2-21-2007    Views: 1803   
article Архітектура Прикарпаття
Володимир СІЧИНСЬКИЙ 

  3-16-2007    Views: 4004   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4