ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Видатні постаті краю .: Видатні церковні діячі Прикарпаття

Видатні церковні діячі Прикарпаття

Лесів Ярослав

(3.01.1945, с. Лужки, Долинського р-ну - 10.10.1991) -укр. поет, священик УГКЦ, багаторічний в'язень совісті і борець за Волю України. Член СГТУ (з 1993). 1965 - член підпільної організації Укр. Нац. Фронт (УНФ), за що був засуджений до 6 років тюрми. Столяр на Болехівському лісокомбінаті. 1979-друге ув'язнення, 1981- трете - 5 років таборів суворого режиму. Знайомий з політв'язнями — братами Горинями, О.Заливахою (див.). Після звільнення член комісії захисту УТКЦ. Учасник голодування у Москві і голодування студентів у Києві. 27.12.1988 єпископ П.Василик (див.) висвятив його на священика. Долинський декан Івано-Франківської єпархії УГКЦ. Загинув при нез'ясованих обставинах. Автор поетичних збірок "ТТ (тюремна тиша)" (Івано-Франківськ. 1992), "На лінії болю" (Івано-Францівськ, 1992), "У небі пісня обірвалась" (Львів, 1992), чисельних публікаці і в Україні і за її межами ("Хрестоматія укр. реліг. літ-ри". Мюнхен, 1988. - Т. 1). Див. "Франкова криниця" тощо.

 Абрисовські

Родина українських громадсько-культурних діячів. Наприкінці 1890 р. з Тисмениці до с.Старий Косів переїхав священник Йосип Абрисовський із сім'єю. Був одним із засновників філії товариства "Просвіта" у Косові у 1908 р.

 Бажанський Порфирій

(22 або 24.02.1836р., с. Белелуя, Станіславівщина - 1920р., м.Львів)-священник УГКЦ. Композитор, фольклорист, музикознавець, письменник. Автор мелодрам "Довбуш", "Олеся", "Весілля", "Марічка - татарська бранка" та ін.муз. творів. Працював для "Руського Народного Театру"

 Витвицький Софрон

(1819р.-1879р.) - священик, письменник, етнограф на Гуцульщині. Посол до австрійського сейму 1861р. Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори, що успіху не мали. М.Возняк з цього приводу писав ("Українські драматичні вистави в Галичині в першій половині XIX століття". Записки НТШ. - Львів. - кн.2. - т.88. - 1909р. - ст.62-64), що Витвицький Софрон "ставши послом до австрійського краевого парламенту (сойму), закликав до згоди між всіма суспільно-політичними станами і течіями. Свій вимріяний ідеал показав у своїх мелодрамах, в яких, попри запевнення, що вони написані в "чисто рускім язиці", "цілі легіони слів церковних, польських і т.д. Яка мова, така й правопись..." Фольклорно-етнографічні доробки С.Витвицького: 1852р. в "Зорі Галицькій" (ч.54 - 56) надрукував "Статистически-историческое обозръніе Гуцуловъ въ Коломыйскомъ окрузь со характеристикою ихъ"; 1863р. - "Rys historyczny о Huculach"; 1868р.-"Правда" (ч.2) - стаття "Якій крімь иншихъ обхідь весбленай у княгинь гуцульскихъ"; 1869р. - "Правда" (ч.7, 8) - стаття "Дещо зъ традицій гуцульской".

 Дерлиця Микола

(23.04.1866 р., с.Застав'є, тепер с.Баварів, Тернопільщина -14.03.1934р., с.Тростянець Долинського району) - український письменник, священик УГКЦ. Закінчив Львівськ духовну семінарію. Парох у селах Гошів, Витвиця, Тростянець. Організатор читальні "Просвіти". Друкувався з 1900р. Автор збірки оповідань "Композитор" (1904, Львів), повісті "Марта" (1928, Коломия), кн. "Воєнний дідич. Образок із світової війни" (1928, Коломия), повісті "В Млаках" (1930), етнографічного нарису "Селянські діти" (1898). Друкувався в журн. "Літературно-науковий вістник" і газеті "Діло". Творчо спілкувався з І.Франком.

 Паньків Роман

Народився в 1943 р. в с. Вишнів на Рогатинщині. В 1966р. закінчив середню школу і вступив на навчання до Львівського університету на факультет журналістики, але був виключений з нього за «неблаго-надійність», пройшов погрози КДБ. Після служби в Армії працював на Бовшівському цукровому заводі. Вчився в ПТУ №3, де набув спеціальності столяра-червонодерев-щика. Працював на Прикарпатському меблевому комбінаті, брав активну участь в хорі ансамблю пісні і танцю «Карпати», об'їздив з виступами всю Україну та Росію. В 1975р. закінчив Коломийський технікум МОД за спеціальністю технолог. З легалізацією Греко-Католицької Церкви вступив на навчання в Івано-Франківський Духовний інститут. Друкуватися почав з 1965р. в періодичній пресі. На даний час є автором таких книжок: «Повернуся в рідну домівку». Вірші, (1997р.); «Заспіви».Новели (1997р.); «Пісня мого серця». Вірші. (1998); «Втрачене літо». Новели, вірші, замальовки, (1998р.); «Зірка, до якої йду». Новели, оповідання. (1998р.); «Дерево на вітрі». Новели, оповідання, (1999р.); «Поранений птах». Новели, оповідання, (1999р.); «Сльоза від Бога». Повість, новели, оповідання, замальовки, (2000р.). Член НСПУ з 2000р. 18 лютого 2001р. культурно-просвітницька організація «Жіноча громада» м. Івано-Франківська організувала творчий вечір о. Романа Панькова.

 Бандера Андрій

(1882 або 1886, м. Стрий. — 10.07.1941, Київ) — священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, батько Степана Бандери. Закінчив Стрийську Гімназію (1905), богословський факультетт Львівського університету. У 1919 член Укр. Національної Ради ЗУНР у Станіславі від Калуського повіту, голосував за Акт злуки. 1919-1920 капелан УГА. У 1920-1930 парох Старого Угринова, співпрацював у Калуській філії «Сільського господаря». 1930-1936 — парох у с. Воля Задерацька. 1936-1941 парох с.Тростянець Долин, повіту (тепер р-ну). 23.05.1941 був заарештований як батько «руководителя краковского центра ОУН Степана Андреевича Бандери». 5 днів перебував у Станіславській тюрмі і місяць і 13 днів — у Київській. Після страшних катувань був засуджений до розстрілу і через три дні розстріляний. Перед смертю написав «Мої особисті зізнання» (кримінальна справа № 61112) — сповідь про себе, свою родину і сусп.-політ, життя в Зах. Україні 40-х pp. XX ст. За іншими версіями, Б. був розіп'ятий у Станіславській тюрмі або помер у Сибіру. Реабілітований 8.11.1992

 

http://www.lib.if.ua

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4