ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Видатні постаті краю .: Відомі юристи Прикарпаття

Відомі юристи Прикарпаття

Трильовський Кирило

(6 травня 1864 р., с. Богутин Золочівського повіту на Львівщині - 19 жовтня 1941р., Коломия) - організатор товариства „Січ”, відомий публіцист, поет, творець патріотичних пісень. Здобув юридичну освіту у Чернівцях, а потім у Львівському і Віденському університетах. Працював адвокатом у Яблунові, що на Косівщині. Всього за час свого життя Трильовський як публіцист і журналіст опублікував до 1800 статей у різних часописах та видав біля 80 популярних книжок та брошур. Але найбільше Кирило Трильовський знаний як засновник і організатор спортивно-пожежних молодіжних товариств під назвою „Січ” та „Українські Січові Стрільці”, які згодом набули великої популярності і відіграли важливу роль в активізації українського селянства в Галичині та Буковині. Швидкому росту цих товариств сприяло те, що вони орієнтувалися на славні традиції Запорізької Січі: керівні посади – кошовий, осавул, хорунжий; січові відзнаки – червоні чи синьо-жовті стрічки з написом „Січ”, які носили через плече, а також традиційні маршові пісні та гімнастичні вправи під музику – все це приваблювало молодь. Всі ми добре знаємо пісню „Гей, там на горі „Січ” іде!”, але мало кому відомо, що слова і музику до неї написав Кирило Трильовський. Ця пісня супроводжувала січовий рух впродовж всього його існування, залишилася жити й сьогодні. З початком Першої світової війни Трильовський став начальником Бойової управи Українських Січових Стрільців. З проголошенням Західно-Української Народної Республіки відомий політик був обраний членом Національної Ради ЗУНР. Після поразки національно-визвольних змагань він продовжує засновувати „Січі” у Вінниці, на Закарпатті, у Відні. Повернувшись з еміграції, працював адвокатом у Гвіздці, однак через хворобу уже не брав активної участі у громадському житті. Традиції патріотизму і любові до батьківщини, закладені ним в основу товариства „Січ” і продовжені українськими січовими стрільцями, передалися наступним поколінням, які в різних політичних умовах відстоювали її незалежність.

 Черемшина Марко

(Семанюк Іван) (13 червня 1874 р., с. Кобаки Косів. р-ну – 25 квітня 1927 р., Снятин) – відомий письменник, адвокат, доктор права. Навчаючись у Коломийській гімназії, юнак зацікавився тогочасним життям в Галичині і на Буковині, передплачував майже всі тодішні часописи. На цей час припадають і його перші літературні спроби, які він підписує псевдонімами Василь Заренко, Марко Легіт. Згодом Марко Черемшина написав свій перший твір-драму „Несамовиті” і надіслав її на конкурс, оголошений львівським журналом „Зоря”. Хоч драма була оцінена рецензентами позитивно, вона ні в друк, ні на сцену не потрапила, текст її загубився, збереглося лише два уривки чорнового автографа. Спроба сил у драматургії не пройшла марно для Черемшини: не ставши драматургом у повному розумінні, він став згодом визначним майстром психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм. Через деякий час Іван Семанюк відіслав до газети „Буковина” своє оповідання „Керманич”,що стало його першим друкованим твором. Впродовж 1900-1901 років у львівському „Літературно-науковому віснику” і чернівецькій „Буковині” було надруковано ряд оповідань, які склали першу книгу присьменника – „Карби. Новели з гуцульського життя”. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку ХХ століття. Письменник працював адвокатом у містечку Делятин, а згодом переїхав до Снятина, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою. Нині у Кобаках в рідній хаті письменника створено музей. Є музей Марка Черемшини і в Снятині, де також споруджено пам’ятник-погруддя.

 Мандичевський Іван

(17 січня 1854 р., м. Надвірна – 26 березня 1925 р., м. Станіславів ) – український адвокат , громадсько-культурний діяч , соратник Івана Франка . У Відні познайомився з М.Драгомановим , а у Львові – з Іваном Франком та М.Павликом. Автор наукової праці "Слово о полку Ігоревім, Літературна реконструкція", яку переклав німецькою мовою.

 Лагодинський Микола

( 28 жовтня 1866 р., Добриводи – 12 травня 1919 р., Делятин Надвірнян. р-ну) – політичний діяч , адвокат , доктор права. З 1900 р. жив у Делятині. Організатор товариства „Просвіта” та ощадничо-позичкової каси. З 1908 р. – посол до Віденського парламенту , а з 1910 р. – голова української радикальної партії. Приймав активну участь у створенні воєнізованих відділів Січових стрільців. Член Головної Української Ради (з 1914 р.) , Загальної Української Ради (1915).

 Костицький Михайло

(1948 , Заріччя Надвірнян. р-ну) - суддя Конституційного Суду України (з 1996 р.). Доктор юридичних наук (1990). Професор, член – кореспондент Академії педагогічних наук (з 1992р.), Заслужений юрист України (1996). Народний депутат України ХIII скликання (1994–1996), голова підкомісії з правової політики та законодавчих передбачень Верховної Ради України, член Конституційної комісії.

 Литвак Олег

(28 серпня 1949 р., с.Пужники Тлумац. р-ну) - політик, юрист, народний депутат України, кандидат юрид. наук, Почесний працівник прокуратури, засл. Юрист України. Середню освіту здобув в Обертинській СШ. Після закінчення Харківського юридичного інституту 20 років працював в органах прокуратури. З 1997 – голова Національного бюро розслідувань, пізніше в.о. Генерального прокурора України, народний депутат України (1998-2002). Автор праці „Злочинність, її причини та профілактика” (К.,1997).

 Сохацький Іван

(1886 р., м. Бібрка, Львів. обл. – 1942 (?), Якутія) – адвокат, політичний і громадсько-культурний діяч. Закінчив Академічну українську гімназію у Львові та правничий факультет Ягеллонського університету в Кракові. Голова повітової організації УНДО, голова філії "Просвіти" (1926-1929), другий директор Українського банку в Калуші. Заарештований НКВС у вересні 1939 р., засуджений на 5 років заслання до Якутії. Подальша доля невідома.

 

http://www.lib.if.ua

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article Відомі діаспоряни вихідці із Прикарпаття
Лепкий Лев

  10-26-2006    Views: 2762   
article Відомі скульптори Прикарпаття
Довбенюк Володимир

  10-26-2006    Views: 4209   
article Відомі народні майстри Прикарпаття
Аронець Василь

  10-26-2006    Views: 6827   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4