ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Географічна довідка .: Опис клімату, природних умов .: Івано-Франківщина - географічна довідка про регіон

Івано-Франківщина - географічна довідка про регіон

 

Природньо-кліматичні умови Івано-Франківської області

Рельєф. У межах Івано-Франківщини є території з рівнинним і гірським рельєфом. Рівнини охоплюють 2/3 її території в північ­но-східній частині. Решту площі займають гори Карпати. Межа гір чітко прослідковується по лінії Болехів — Долина — Перегінськ — Солотвино —Надвірна — Яблунів — Косів — Кути.

Територія в загальному плані знижується з північного заходу на південний схід. Найменші абсолютні висоти (140 м над рів­нем моря) приурочені до заплави Дністра біля східного кордону області. Рівнини горбисті, густо порізані долинами річок, з абсо­лютними висотами 300—400 м. В окремих місцях вони перевищу­ють 400 і навіть 500 м.

Найвища точка Івано-Франківщини — в горах Карпатах, як­раз на кордоні із Закарпаттям. Це одночасно і найвища вершина України — гора Говерла (2061 м). Розміщена вона в Чорногірському масиві, де вздовж хребта, що розділяє згадані області, є ще три вершини «двотисячниці» (Ребра — 2001 м, Піп Іван (Чорна Гора) – 2022 м і Бребенескул — 2037 м). Більша частина гір має висоти 1000—1500 м над рівнем моря.

Територія області лежить у межах двох великих тектонічних структур: південно-західної ок­раїни Східно-Європейської платформи (Волино-Подільської плити) і Карпатської геосинкліналі. Остання в свою чергу сама має до­сить складну будову. Перш за все, до її складу входить Передкарпатський крайовий прогин із специфічними Зовнішньою і Внутрішньою зонами, а також складчаста область Українських Карпат. У межах Івано-Франківщини більшість дослідників ви­діляє у Карпатах Скибову (Зовнішню антиклінальну), (Чорно-гірську (Внутрішню антиклінальну), а також Сухівську, Рахівську і Мармароську зони.

Волино-Подільська плита являє собою схил Українського кристалічного щита, її кристалічний фундамент занурений під потужну товщу (до 3000 м) палеозойських і мезозойських від­кладів, що мають нахил пластів усього 1—2 град. Палеозойські породи силуру й дивону, що відслоняються в долині Дністра від Устечка (Тернопільська область) до Городниці, представлені вапняками, сланцями, а молодші — червонобарвними пісковика­ми. З мезозойських відкладів виходять на поверхню по Дністру юрські породи, але найбільшу товщу утворюють вапняки і мегре­лі морського походження крейдового періоду. На піднятих ділян­ках на мезозойських породах залягають морські відклади нео­гену.

Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатської альпійської геосинкліналі. Внутрішня зона вкрита потужною товщею (до 7000 м) відкладів крейдового, палеогенового і нео­генового періодів. Як правило, всі вони морського походження, в окремих місцях зімнуті в пологі лінійні складки. Зовнішня зо­на прогину відокремлена від попередньої (Внутрішньої) лінією розломів. Вона має платформену структуру з характерними купо­лоподібними складками і блоковою будовою, що спричинена тектонічними розломами і скидами. Товщина осадочних порід ся­гає 3000 м. Обидві зони зверху вкриті неогеновими полосами, що складаються з пісковиків, конгломератів, глин, рідше мергелів і вапняків.

Власне карпатська Зовнішня антикліналь на Івано-Франківщині — це підвищення, ускладнене насувами, які утворю­ють шість скиб типово карпатського простягання. Зокрема, перша Берегова скиба насунута на Внутрішню зону прогину на 20 км. В ядрах антикліналей кожної скиби виступають тверді по­роди верхньокрейдового періоду, а крила їх складені менш стій­кими палеогеновими відкладами.

На Скибову зону з південного заходу насунута Чорногірська з великими лускуватими структурами, утвореними породами крейдового періоду, які в окремих місцях перекриваються палео­геновими.

Найпівденнішу частину області займає Мармароський крис­талічний масив. Це єдиний район у Карпатах, де на поверхню виходять найдавніші метаморфічні утворення, покриті осадочним палеозойським та мезозойським чохлом.

Між Чорногірською і Мармароською зонами виділяють Рахівську та Сухівську, які відрізняються від першої складом та віком осадочних порід крейдового періоду мезозойської ери.

Вони покривають майже суцільнім шаром усю територію області. Найменша потужність їх у Кар­патах, де в окремих місцях на вершинах вони взагалі відсутні. В міжгірських долинах, а також у Передкарпатті і на Поділлі по­тужність порід четвертинного періоду сягає 10—15 м і навіть місцями до 30 м. Вони різноманітні за походженням, хоч переважають алювіальні, делювіальні і водно-льодникові.

 Загальна характеристика. Достатнє, а в гірських районах над­мірне зволоження території області, значне розчленування ре­льєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Озер і боліт дуже мало і, як правило, вони невеликі. Більшість річок області належить до малих, тобто завдовжки від 10 до 100 км. Таких річок нараховують 152, а довших, ніж 100 км — тільки 5.

Вся територія Івано-Франківщини належить до басейну Чор­ного моря, а саме близько 2/3 площі до Дністра, а 1/3 до ба­сейну притоки Дунаю—Пруту.

Рельєф визначає гірський характер течії річок Карпат. Вони швидкі та бурхливі. Дно річок кам'янисте й порожисте, часто зустрічаються водоспади. Виходячи в межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виробляють широ­кі долини, розгалужуючись інколи на численні рукави.

Річки Поділля мають рівнинний характер, спокійну течію, але долини, як правило, глибокі і порівняно вузькі.

У живленні річок найбільша роль дощових вод, меншу частку становлять снігові та підземні. Однак значимість їх дещо від­різняється в гірських і рівнинних річках. Для перших дощове живлення становить приблизно 44%, підземне — 6%, а 50% при­падає на снігове. Для річок рівнинного типу 50% води дають дощі, 13% — підземні джерела, а решту 37% — снігове живлен­ня.

За режимом річки Івано-Франківщини можна віднести до двох типів. Дністер і Прут із своїми правими притоками нале­жать до річок з паводковим режимом, ліві притоки — до річок з весняною повінню. Для річок з паводковим режимом харак­терні весняні повені (квітень—травень), але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах. Особливо небезпечні паводки в долині Дністра. Невеликі повторюються щороку, але найбільші на Дністрі спостерігаються через 10—11 років. Зокре­ма1, зафіксовані дуже високі рівні води в річці під час паводків у 1868 році, а також у 1941, 1969, 1980 та 1989 роках. Середня тривалість паводків 10—25 днів. Рівень води в річці піднімався в цей період на 0,5—2 і навіть до 6 м за добу.

Для річок з весняною повінню характерні повені у березні— квітні, пов'язані з таненням снігу, а також значні підняття рів­ня під час літніх дощів чи, зимових відлиг. У роки із сухим лі­том на цих річках спостерігається межень.

Загалом на річках Івано-Франківської області 60—70% річ­кового стоку припадає на весняно-літній період. Малий стік узим­ку обумовлюється тим, що на більшості річок утворюється льо­довий покрив. Як правило, він не стійкими і триває на рівнинних річках 2—2,5, а на гірських — 3—3,5 місяця. Формуватися льо­достав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким у третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого, але в більшості випадків—на початку березня. Льодохід триває 2—5 днів.

Дністер. Дністер є другою за величиною річкою України ма­ючи довжину 1362 км. Початок бере із Східних Бескидів у ме­жах Львівської області на висоті 920 м над рівнем моря. Через Івано-Франківщину Дністер протікає протягом 200 км, маючи характер типової рівнинної річки. Долина його порівняно широ­ка у північній частині області, а нижче с. Нижнева стає вузькою і глибокою, каньйоноподібною. Відзначається вона також знач­ною звивистістю, численними мандрами.

На Карпатські притоки Дністра припадає до 70% площі во­дозбору в межах Івано-Франківської області. Найбільші з них— Свіча (107 км), Лімниця (122 км), Бистриця Солотвинська (84 км), Бистриця Надвірнянська (93 км). З Опільських приток найдовші —Свірж (69 км), Гнила Липа (86 км), Нараївка (56 км), а з Покутських — Тлумач, Хотимирка, Лемець, довжина яких не перевищує 35 км.

Живлення Дністра мішане, з переважанням снігового. Харак­терна весняна повінь, яку спричиняє танення снігу і підняття рівня води у Карпатських та Подільських притоках. Великі паводки, про які сказано вище, спричинені водами Карпатських приток, а тому Дністер за типом належить до річок з паводко­вим режимом. Наприклад, у Галичі щороку спостерігається по­над 200 паводків заввишки від 0,5 до 5 м. Найбільше їх буває в березні, а також у червні й серпні.

Взимку Дністер майже завжди замерзає. Льодостав триває в різні роки від кількох до 90 днів, наступаючи у листопаді або грудні. Скресання річки починається переважно в кінці лютого і триває льодохід 5—8 днів.

Прут. Це друга за величиною річка Івано-Франківщини, яка і в її межах бере початок. Витік Пруту — на висоті 1750 м, у сідловині між Говерлою і Брескулом. Довжина річки до місця впадання в Дунай становить 910 км, а в межах області протяж­ність Пруту до 150 км.

У верхній течії це типова гірська річка, що прорізає гірські хребти глибокою долиною у напрямку з півдня на північ. Русло її ускладнене великою кількістю порогів і водоспадів. Вихо­дячи з передгір'я, Прут повертає на південний схід, зберігаючи гірський характер течії, але утворює вниз по течії широку долину з густою сіткою рукавів і старих річищ Найбільші праві притоки Пруту — Пістинька (56 км), Рибниця (54 км), Черемош (80 км), а ліва — Чорнява (62 км).

Для річки характерний паводковий режим. Найвищі підняття рівня спричинені літніми затяжними дощами в горах Льодостав, як і на Дністрі, не стійкий, тривалістю в різні роки від 10 до 80 днів.

На території Івано-Франківщини їх мало. Найбільш поширеними є озера-стариці, характерні для всіх великих річок Передкарпаття і Поділля. Карстового походження озера найчастіше зустрічаються в межах Опілля та Прутсько-Дністровської височини. У масиві Чорногора є карозі озера, тоб­то льодовикового походження. До них відносяться Несамовите і Маричейка.

Невеликі верхові болота зустрічаються у високогір'ї (Заросляк, біля підніжжя г. Брескул), а також на річкових терасах (долини Лімниці і Молоди).

Інформація з сайту Івано-Франківської обласної державної адміністрації


Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article Географічна довідка про Косівський район
Географічна довідка про Косівський р

  9-30-2006    Views: 1853   
article Географічна довідка про Богородчанський район від нашої влади
 

  10-16-2006    Views: 2591   
article Географічна довідка про Галицький район від нашої влади
Географічна довідка про Галицький район від...

  10-17-2006    Views: 2575   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4