ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Археологічні пам’ятки .: Оборонні споруди .: Стародавні замки і укріплення Івано-Франківської області на берегах Дністра

Стародавні замки і укріплення Івано-Франківської області на берегах Дністра

Стародавні замки і укріплення Івано-Франківської області на берегах Дністра

Крилос р. Галич.

Щоб зрозуміти історичне значення численних оборонних споруд сучасного Галича, району, та його околиць, треба пригадати, що в 12 - 13 ст. Галич був великим містом, і як більшість тогочасних міст, складався з ядра (великого городища в Крилосі) та численних присілків, околиць, приміських замків, садиб та монастирів. Весь цей комплекс разом звався "Галич", так само як Печерський чи Кирилівський монастирі вважалися "Києвом городом", хоч і віддалені від ядра міста на кілька кілометрів. Якби старий Галич розрісся на велике місто, він покрив би всі старі присілки; а як цього не ста­лося, то окремі частини старого міста зараз вважаються окремими населеними пунктами.

Старе городище у Крилосі порівняно добре досліджене (головно зусиллями В.В.Ауліха. Встановлено, що воно мало три пояси оборони; зовнішній складався з трьох рядів валів та ровів, середній (найкраще збережений) - з двох великих валів та рову між ними (загальний перепад висот становить тут 25 м), внутрішній вал охоплював площадку, що зветься Золотий Тік. В валах помітні прорізи на місці давніх в'їздів. Характер оборони в'їздів не з'ясовано, ли­ше теоретично можна припускати, що тут були дерев'яні башти. Існування інших башт не доведено (певно, їх і не було), характер дерев'яних стін, що увінчували вали, не з'ясовано. Укріплення плато доповнювались системою ставків на Мозолевому потоці (допливі Лукви), за допомогою яких створювалась водяна перепона на східному боці міста. Будівництво укріплень не відбито в письмових пам'ятках, відносна хронологія споруд також не зовсім з'ясована.

В цілому Галицька фортеця була могутньою твердинею. За спостереженнями І. Крип'якевича, всі спроби взяти Галич збройними засобами були марні, і переходи влади від одного претендента до іншого завжди були пов'язані з укладанням угод з оборонцями міста. Так було до 1241 р., коли татари Батия здобули місто і зруйнували його. Укріплення його після цього не відбудовувались, увага князя  Данила Романовича була спрямована на розбудову Холма та Львова. Можливо, при цьому щось важило й те міркування, що Галич був центром боярської опозиції династичним і державним планам князя, і його послаблення він міг вважати корисним.

Шевченкове р. Галич.

Яскравим прикладом приміських оборонних споруд давнього Галича є вали, що оточують церкву св. Пантелеймона на горі над Лімницею, в с. Шевченкове. В.К. Гончаров здогадувався, що тут був укріплений монастир. О.О. Ратич звертав увагу на великий розмір городища (площа 10 га), його внутрішню структуру (складається з дитинця з церквою Пантелеймона та посаду), що скоріше промовляє за міським характером поселення. В 1589 р. польський король Сигізмунд 3 передав церкву францисканському монастирю; у зв'язку з цим було проведено роботи по відновленню церкви й збудовано двоповерхову надбрамну башту з бійницями (1611 р.). Можна здогадуватись, що в цей же час поновлено і дерев'яний тин на давньому валу, так що в монастирі можна було відсидітись від наскоку не­ве­ли­кого загону татар.

Залуква р.Галич.

На південний схід від св. Пантелеймона, на горі над лівим берегом Лукви при впадінні її у Дністер (ур. Гробисько) є городище площею 0.7 га, обмежене з півночі схилом Дністра, зі сходу та заходу - ярами, з півдня укріплене валом та ровом. Тут знайдено матеріали 12 - 13 ст., отже, це укріплення сучасне старому Галичу.

Галич.

Замок в сучасному місті Галич засновано в 14 ст. Ніяких раніших пам'яток на його місці не виявлено. Час його заснування здогадно подають як 1367 р. або 1350 - 1352 рр. (в цьому випадку будівництво пов'язане з іменем князя Любарта. Остання гіпотеза не має поважних підстав. М.С.Грушевський рішуче говорить: "Галичина властиво від Казимирового похода 1349 р. була страчена для Любарта. Умова 1352 р. була виразною познакою цього". По всій імовірності, закладка нового замку на новому місці була пов'язана з утвердженням влади нових господарів Галичини - поляків. Слушний час для цього настав після 1387 р., коли поляки остаточно ствердили Галичину за собою. Незважаючи на помітне становище Галича як центру повіту, укріплення його довгий час були дерев'яно-земляними. За описом 1627 р. він був оточений з трьох боків валами, мав 5 башт і 3 брами. Допіру 1658 р. військовий інженер Ф. Корассіні будує кам'яні башти і стіни (на час масового поширення бастіонних укріплень ця система вже застаріла). З середини 18 ст. замок починає руйнуватись, частково через зсуви гори, частково через розбирання.

Замок розташований на високому трикутному мису над впадінням Лукви у Дністер. Він мав дві тераси, з яких збереглися укріплення верхньої тераси. Вони складаються з глибокого рову та валу; на гребені валу збереглися ділянки кам'яної стіни, а на кінці її, над урвищем в бік Лукви, стоїть 5-гранна башта, збережена на висоту двох поверхів.

В систему оборони міста входили два сторожові пункти: з Крилосу вартували південний бік, а з Пітрича - північний та східний боки, звідки можна було чекати татар. У Пітричі відзначено існування городища невизначеного часу.

Постійним лихом, проти якого були спрямовані укріплення замку, були напади татар. Якщо вірити підрахункам в "Історії міст і сіл", з 1590 по 1633 рр. татари нападали на Галич 29 разів, в 1621 р. (під час Хотинської війни ?) вони здобули і зруйнували замок. В 1676 р. замок був зруйнований турками під час їх походу в Галичину, що закінчився битвою під Журавном.

Тустань р.Галич.

"Історія міст і сіл" повідомляє про існування городища.

Єзупіль р.Тисмениця.

Є дані про існування городища невизначеного часу. "Історія міст і сіл" повідомляє про існування замку в 1648 р.

Залізничний міст на шляху Львів - Івано-Франківськ охоронявся двома залізобетонними дотами (довготривалими вогневими спорудами), розташованими по обидва береги ріки. Можна здогадуватись, що ці укріплення збудовані за Польщі між 1920 і 1939 рр. і спрямовані на захист важливого моста від нападу радянських військ. Але наскільки мені відомо, під час вересневого походу Червоної армії в 1939 р. вони не були використані.

Побережжя р.Тисмениця.

Є дані про існування давньоруського укріплення.

Маринопіль р.Галич.

"Історія міст і сіл" повідомляє про існування городища, а також про існування замку в 1691 р. Спостереження під час експедиції показали наявність великої бастіонної фортеці. Згідно з документами, включеними до літопису С.Величка, влітку 1695 та 1696 р. тут перебував з військом коронний гетьман С. Яблоновський (листи від 28.07.1695 р. та 22.07.1696 рр.). Напевно, ця фортеця є укріпленим табором польського війська кінця 17 ст.

Буківна р.Тлумач.

Городище на схилі Дністра знайдено під час роботи експедиції "Дністер".

Коропець р.Монастириськ.

Городище знаходиться в східній частині села, в ур. Городище. План його - овал 240´(45..95) м, площа біля 1.5 га. Подекуди можна було простежити сліди ровів та валів. У шурфах знайдено уламки посуду від трипільських часів (цих найбільше) до давньоруських, але виразних культурних шарів нема. Можна припустити, що в давньоруські ча­си воно використовувалось як схованка.

Ісаків р.Тлумач.

Городище знаходиться в східній частині села, між ярами, що йдуть до Дністра. Розмір його приблизно 50´30 м, збережене воно дуже лихо. На площадці виявлено матеріали трипільські, давньоруські та пізніших часів, але ви­разного культурного шару нема.

Підвербці р. Городенка.

Городище знаходиться на мису, обмеженому зі сходу урвищем Дністра, з півночі та заходу - яром, з півдня, з боку плато, що йде до села - валами, від яких лишились незначні рештки. План його - овал 300´150 м, площа 4 га. Про­стежено дуже тонкий культурний шар часів давьної Русі.

Лука р.Городенка.

Сліди давньоруського городища простежено в ур. На валах.

Раковець р.Городенка.

Невеликий кам'яний замок стоїть на околиці села, на середині крутого схилу правого берега Дністра. Збережені залишки його мають дуже ефектний вигляд з води. Збудовано його в середині 17 ст. в системі на той час вже застарілій - основні укріплення складаються з башт і стін. Розташування його з точки зору тактики не можна визнати вдалим - з верхньої частини схилу можна не тільки бачити все подвір'я замку, але й прострілювати його. Отже, опиратись гарматному вогню замок не міг. Можливо, на такий вибір місця вплинула наявність численних джерел на середині схилу (одне з них і зараз дзюрчить на території замку). Тим не менше в 1657 р. він витримав облогу козаків, в 1667 р. - татар. В 1672 та 1676 роках його захоплювали турки. Замок спалено в 1763 р., після цього він не відновлювався.

Корнів р.Городенка.

Городище знаходиться на мису над Дністром в ур.Холм. Воно дуже зруйноване видобуванням каміння. Дослідник вважає його давньоруським.

Кунисівці р.Городенка.

Є дані про існування давньоруського укріплення, але здається, що це - непорозуміння, бо у висхідній публікації повідомляється тільки про відкрите селище.

Копачинці р.Городенка.

Городище знаходиться на мису на північ від села. З півночі обмежене урвищем Дністра, з південного сходу - яром, з заходу, з боку плато, воно укріплене трьома валами та ровами. Площа 1 га. На городищі знайдено культурний шар 0.5 м завтовшки давньоруського та пізніших часів.

Чернелиця р.Городенка.

В кількох кілометрах від Дністра, на мису, оточеному з трьох боків долиною невеликого потоку, розташовано мо­гутній бастіонний замок, що будувався з початку 17 ст. Він квадратний у плані, по периметру оточений земляними ва­лами, на яких стояли кам'яні стіни з бійницями (з них найкраще збереглася східна). На рогах квадрату - великі баш­ти (власне, бастіони), облицьовані камінням. В центрі західної стіни - надбрамна башта, прикрашена різьбленням. Піс­ля пошкоджень ремонтувався в 1659 р., знову пошкоджений під час турецьких війн 1672 та 1676 рр.

Є дані про існування городища невизначеного часу.

Колінки р.Городенка.

Є дані про існування городища невизначеного часу.

Михальче р.Городенка.

Городище знаходиться на мису в ур.Дубники, зарослому густим лісом. З північного заходу обмежене урвишем Дністра, з південного заходу - яром зі струмком. Площа 4-5 га. Цитадель на східному кінці мису захищена 3 валами; другий пояс оборони проходив в 50-60 м на захід. Від нього лишився рів. Ще в 100 м на захід проходив третій, зовнішній пояс, від якого лишились два рови та вал між ними. Археологічного матеріалу не знайдено.

Червоногради р.Заліщики.

Маленьке село, розташоване над р.Джурин між сучасними селами Нирків та Нагоряни і не зафіксоване ані на карті, ані в адміністративних списках, в 14 ст. було центром одного з повітів Галицької землі (нарівні з Галичем та Коломиєю). Звичайно, воно було укріплене. "Хроніка Биховця" оповідає, що кн. Ольгерд під час походу на Поділля забрав Кам'янець, а потім Смотрич, Скалу і Черлений город. Ольгерд потрапив сюди помилково замість Витовта; відбувалось це, за висновками Грушевського, десь в 1393 - 1394 рр. Що являли собою ці укріплення - невідомо. Збережені зараз залишки палацу, збудованого десь в 1 половині 19 ст. в стилі французької замкової архітектури, займають дуже вигідне місце на вершині горба, який майже цілком оточений долиною струмка. Безперечно, що старе місто знаходилось саме тут, на цьому сухопутному острові, що розташуванням нагадує Кам'янець у мініатюрі. Та обставина, що горб є набагато нижчим від зовнішніх схилів долини, до появи артилерії не мала значення.

Поточище р.Городенка.

Знайдено сліди давьоруського городища. Вал його простежено на протязі 800 м.

Городниця р.Городенка.

Давньоруське городище знаходиться на горі над селом. Зі сходу та півдня воно обмежене урвищами, а з півдня та заходу укріплене валами. Площа його біля 4 га, територія розділена ще поперечним валом.

Бабин р.Заставна.

Відзначено існування городища 10 - 11 ст.

Прилипче р.Заставна.

Городище знаходиться за 1.5 км на північний захід від села, на високому мису над Дністром. Площадка його розміром 100´120 м з боку поля захищена 2 валами. На території городища знайдено речі трипільської культури.

Репужинці р.Заставна.

Земляне укріплення 17 ст. знаходиться в ур.Облог на березі Дністра в 3 км на південний захід від села.

Василів р.Заставна.

Літописне місто Василів, згадане в 1230 р., займало велику площу тераси правого берега Дністра від устя Серету аж до гори, що обмежує терасу з півдня. Ця площа, де знаходять залишки різних споруд давнього міста, значно перевищує площу сучасного села. Одне городище знаходиться в ур. Замчище на мису над Дністром в північній частині села. Розміри його 130´110 м, укріплене ровом та дерев'яними стінами. На цьому городищі розкопано за­лиш­ки дерев'яної церкви 12 - 13 ст. Це городище вважається дитинцем міста.

У південній частині посаду розкопано залишки білокам'яної  церкви 12 ст. . Церква функціонувала до 17 ст., зруйнована пожежею (під час нападу турків?) і більше не відновлювалась. В 18 ст. стіни її розібрано на будівельний матеріал. Неподалік, в ур. Хом, знаходиться ще одне городище - феодальний замок 12 - 1 половини 13 ст. Площадка його розміром 80´50 м укріплена валом та частоколом.

Дорошівці р.Заставна.

Городище розміром 120´100 м знаходиться в ур.Мале Городище на високому мису над Дністром на схід від села. Воно обмежене ровом. Час його побудови і соціальний зміст не встановлено. Окрім кераміки 12 - 1 половини 13 ст., тут є знахідки давніших часів.

Онут р.Заставна.

Село згадано в літописі під 1213 р. Археологічні розвідки підтвердили наявність поселення 12 - 13 ст., але укріплень того часу тут не виявлено. Повідомлення про них є помилкою.

Баламутівка р.Заставна.

Городище - общинний центр 9 - 10 ст. знаходиться на схід від села, в ур. Таборище. Площадка його роз­мі­ром 45´40 м захищена ровом та валом.

Устя р.Борщів.

Давньоруське городище, згадане Ратичем, докладно описане і частково розкопане. Воно знаходиться в 3 - 4 км на південь від села, на стрімкому березі Дністра в ур.Городище. З півночі воно захищене яром, з південно-західного боку - ровом. Площадка його трикутна розміром 60-26-60 м.

За іншим описом: знаходиться в 1500 м. на південний схід від села на мису лівого берега Дністра в ур. Городище. З півночі обмежене схилом яру, з заходу та північного заходу - ровом, влаштованим в природній балці. Має форму трикутника довжиною 106 м, максимальною шириною 62 м. По периметру проходить невисокий вал. Товщина куль­турного шару 0.25-0.4 м, з керамічними рештками 12 - 13 ст. Городище було центром великого комплексу, до якого входили два селища-супутники.

Друге городище біля с.Устя обстежене в 1968 - 1969 рр.

Худиківці р.Борщів.

Є дані про існування городища невизначеного часу.

Перебиківці р.Хотин.

Городище - князівська фортеця 10 - 1 половини 14 ст., розташоване на горбі над Дністром на південь від села в ур. Городище (ближче до с. Зелена Липа. Воно неодноразово перебудовувалось. Найкраще збереглися споруди останнього етапу існування городища (2 половини 13 - 1 половини 14 ст.), коли воно (єдине з наддністрянських городищ) відновлювалось після Батиєвої руїни. Центральна площадка розміром 55-30 м на мису правого берега Дністра обмежена з двох боків урвищами, а з двох інших - ровами та валами. Вали збудовано шляхом набивання дерев'яних зрубів глиною (заборола). Головна лінія оборони фланкована двома дерев'яними баштами, одна з яких була проїзною. Перед головною лінією з боку поля зведено ще 2 лінії валів і ровів. Все це свідчить про намагання будівників князя Данила Романовича спорудити укріплення, здатне протистояти дії облогових машин, що їх вперше на Русі використали монголи. Занепад фортеці, за даними археології, стався десь в середині 14 ст. Безсумнівно, це пов'язано зі зміною політичної обстановки: занепад старої державної організації зробив цю фортецю непотрібною.

Здогадуються, що це городище є залишками літописного міста Плав, згаданого в 1219 р.

Рухотин р.Хотин.

Городище 10 - 11 ст. знаходиться в південній частині села на мису між двома струмками (ур. Батарея). Овальна площадка діаметром 40 м укріплена ровом та валом. Зовнішній схил валу зміцнений камінною обкладкою, в тілі валу простежено дерев'яні конструкції.

За 1 км на північ від цього городища на мису в ур. Замчище, знайдено ще одне городище. Цитадель розміром 230´170 м укріплено ровом та валом (останній насипався на підкладку з пам’ятних плит]. За 200 м від цитаделі в бік поля знаходиться зовнішній пояс (3 ряди валів). Всі укріплення мають рештки зруйнованих пожежею дерев'яних конструкцій. Час існування цієї фортеці - 9 - 10 ст. В іншій своїй роботі Б.О. Тимощук вважає це городище скіфським.

Трете городище (скіфського часу) знаходиться в лісі  на схід від села в ур. Турецький вал. Його овальна площадка діаметром 500 м обведена могутнім валом висотою 6..8 м, шириною 22 м.

Дзвенигород р. Борщів.

"Городище знаходиться на високому лівому березі р.Дністер біля впадіння в нього безіменного струм­ка, майже в центрі села, в ур. Городище. Воно оточене валом, який місцями пошкоджений. В його кон­струкції чітко прослідковуються дерев'яні кліті. На території городища розміщені база Тернопільського педагогічного інституту, городи місцевих жителів".

Оскільки стаття присвячена давньоруським пам'яткам, то можна здогадуватись, що й це городище автор відносить до давньоруських часів.

Рашків р. Хотин.

Городище знаходиться за 1.5 км на схід від села, на мису над Дністром в ур. Щовб. Площадка розміром 100´30 м укріплена валом. Поруч знаходиться слов'янське поселення 8 - 10 ст.

Рукшин р. Хотин.

Існує городище скіфського часу.

Окопи р. Борщів.

На високій трикутній горі, що затиснута між обривами в бік Дністра та Збруча, в 1692 р. за наказом Яна Собеського збудовано фортецю святої Трійці. Король мав якнайсерйозніший намір відвоювати у турків Поділля, втра­чене в 1672 р. Нова сучасна фортеця в 20 кілометрах від Кам'янця мала слугувати базою наступу на турецькі володіння. Фортеця бастіонної системи складалася з двох ліній валів, які прорізані могутніми кам'яними брамами-баш­та­ми. Ці башти - Львівська і Кам'янецька - збереглися й зараз. Вали фланкувалися земляними бастіонами, а над ур­ви­ща­ми стояли кам'яні стіни. На скалі над Збручем збереглися залишки дозорної башти, з якої було видно все, що діється на лівому березі Збруча на віддалі кількох кілометрів.

Є дані про існування городища невизначеного часу. І.Винокур датує його давньоруським часом.

Пригородок р. Хотин.

Городище 12 - 1 половини 13 ст. знаходиться в східній частині села, на високому мису між р. Варниця та Дністром (ур. Калинівка). Площадка розміром 130-80 м укріплена трьома рядами валів, що знаходяться на значній віддалі один від одного. На городищі знайдено культурний шар 12 - 13 ст., який  датує його побудову.

Жванець р. Кам'янець.

Замок збудовано на мису над р. Жванчик на невеликій віддалі від впадіння її у Дністер. Зараз завдяки під­по­ру водосховища рівень води у Жванчику піднявся, і замок дуже ефектно виглядає на карколомній скелі, відбиваючись у спокійній воді. Історія його докладно описана в праці Ю. Сіцінського, доповнена в сучасному каталозі. Жванець - ста­родавнє містечко, вперше згадане у документах в 1431 р. як королівське володіння. Згідно Сіцінському, замок збудовано в 1 чверті 17 ст. Валентином Калиновським після того, як містечко перейшло у його власність. Автори ж каталогу вважають, що він заснований в 15 ст. (тобто ще як королівський), в 16 ст. набуває п'ятикутного плану, а на початку 17 ст. (тобто за В.Калиновського) зсередини замку прибудовуються кам'яно-земляні вали з казематами.

В 1640-х рр. Станіслав Лянцкоронський відновив замок. В серпні 1653 р. містечко стало центром табору польського війська, очоленого королем Яном-Казимиром (він зупинився в замку).

В 1843 р. російський уряд замірився збудувати тут велику фортецю. Рекогносціювання здійснював сам цар Микола 1. Для будівництва уряд купив частину містечка, відселив жителів, але пізніше план будівництва був полишений.

В 1920-х роках на території замку збудовано радянський кулеметний дот, який прострілював долину Жванчика аж до Дністра. Цим ще раз підтверджено вигідність місця для оборони незалежно від зміни засобів збройної боротьби. Цей дот був складовою частиною системи укріплень на західному кордоні СРСР. Ці укріплення високо оцінюються військовими фахівцями, але не були використані під час війни з Гітлером.

de.geocities.com

 


Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4