ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Географічна довідка .: Опис клімату, природних умов .: Карпатські рекреації, або Як етнографія з екологією подружилися

Карпатські рекреації, або Як етнографія з екологією подружилися

Карпатські рекреації, або Як етнографія з екологією подружилися

Вадим ДИШКАНТ

Українці, нарешті, відчули втрачений було смак до свого і почали віддавати перевагу не лише вітчизняним продуктам, а й відпочинку на рідних теренах. Це стосується, насамперед, Карпат, згадка про які зараз не обходиться без модного тепер слова «рекреації» . Кількість не лише вітчизняних, а й зарубіжних туристів, що відновлюють сили у «синіх горах», щороку зростає. Однак, аби Карпати стали туристичною Меккою, необхідно не лише створити відповідну інфраструктуру. Туристів, насамперед, цікавить екологічна ситуація у краї.

БРУДУ НЕ БУДЕ — БУДЕ МУЗИКА

Привернути увагу потенційних туристів до Карпат має на меті організований центром «Зелене досьє» Міжнародний фестиваль етнічної музики и ленд-арту «Шешори-2004», який нинішнього літа привів у невелике гірське село біля двох тисяч молодих шукачів екологічно чистого відпочинку. Організатори фестивалю у Шешорах , який виріс із проведеного там минулого літа форуму «Екотопія», до проблем екології підходять комплексно, пам’ятаючи, що чистота довкілля починається із чистоти серця. Тож, рятуючи вдень береги річки Пістоньки від залишеного природі невдячними туристами сміття, вечорами екологи очищали душу екологічно чистою музикою — народним мелосом різних народів світу.

Програму гуцульських народних колективів, які зі своїми трембітами, цимбалами, скрипками чіпляли душу запальними тужними мелодіями, наступного дня змінили виступи професійних музикантів, що приїхали до Шешор не лише із українських міст, а й з Польщі, Чехії і навіть з Ірландії. Так, до Грега Долана, який виконував на волинці народні ірландські мелодії, приєднались українські музиканти, і автентика переросла у етно-джаз. Завдяки участі у фестивалі відомих нам «Татхагати», «Гайдамаків», «Бурдону», «Пропала грамота», «Йо’Гурту», недавно створеного київського колективу «ДахаБраха», польського гурту «Оркестр святого Миколая» та інш. вдовольнялись будь-які смаки слухачів. Тішилися місцеві бабусі з дідусями і приїжджа молодь, що місила у запальному танку болото на сільському стадіоні.

До речі, на фестивалі було менше нетверезих людей, аніж можна було очікувати від такого масового збіговиська молоді. Виїзні буфети наливали лише пиво, хоча, як кажуть в народі, свиня грязі знайде. Дуже не хотілося б, аби Шешори перетворилися ще в один Казантип з його культом наркоти, алкоголю та вільного сексу. Тут, у Карпатах, п’янієш від пахощів трав, квітів, гірського повітря та народних мелодій.

У Шешорах своє мистецтво показували не лише музики, а й художники, дивуючи публіку композиціями ленд-арту, що перекладається як мистецтво довкілля, мистецтво землі. Із підручних матеріалів (дерева, каменю, дроту, сітки, ганчір’я, пляшок і т.п.) просто неба творилися різноманітні інсталяції: літаки, ворота у інший вимір, динозаври і всяка інша дивина. Те, що недавно було сміттям, завдяки бажанню творити, а не руйнувати, перетворювалося на факт мистецтва. На фестивалі також проводилися майстер-класи з традиційного ткацтва, виробів із дерева, створення ляльки-мотанки, витинанки та інших традиційних ремесел Гуцульщини. Коли візьмеш до рук різні трави та з допомогою нитки чи кусочка тканини зробиш ляльку, по-іншому починаєш дивитися на світ, природа стає рідним домом, в якому не хочеться смітити.

Утім, проблема забруднення довкілля є лише частиною екологічних проблем Карпатського краю. Найбільш болючою для Карпат є вирубка лісів та знищення рідких видів рослин — флора тут стає заложником соціального неблагополуччя. Аби вижити в економічному вакуумі, в якому опинилися місцеві жителі, вони ж ладні зрубати сук, на якому сидять. Самі ж гуцули згідно із опитуванням, вважають, що серед головних проблем регіону є поганий стан доріг та безробіття (найбільше в Україні). Занепокоєні місцеві жителі і забрудненням рік, озер, водосховищ та навколишнього середовища, що відбувається через відсутність налагодженої системи вивезення та утилізації сміття. Тому великі надії тутешній люд покладає на цивілізований туризм, який повинен не добавити Карпатам проблем, як це відбувається у випадках масового стихійного паломництва у гори, а посприяти їх вирішенню.

КАРПАТСЬКОМУ КЛІМАТУ — СПРИЯТЛИВИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

Про те, що туризм у цьому регіоні нині стає актуальним і пріоритетним не лише для відпочиваючих, а й для відповідних державних органів, говорить Андрій Шенін, заступник директора Департаменту розвитку курортів та туристично-рекреаційної сфери, начальник управління стратегічного планування розвитку курортів та туристично-рекреаційної сфери Держтурадміністрації:

— З огляду на Європейський вектор розвитку туризму нашого регіону ми повинні вивчати досвід і намагатись наслідувати ті європейські країни, у котрих ця галузь вже розвинута і досягла вагомих результатів. У більшості провідних країн Європи туризм став чи не визначальною галуззю економіки, і доходи від нього складають 10 % від сукупного національного продукту. Ключовим для нас нині є питання налагодження конкурентноспроможного ринку рекреаційних послуг завдяки, перш за все, модернізації існуючої матеріально-технічної бази та створення сучасних баз відпочинку. Злободенним залишається питання формування чітких і стабільних механізмів економічного регулювання господарських відносин, сприятливого інвестиційного клімату, у тому числі податкового законодавства.

За даними Держтурадміністрації загальний обсяг фінансування Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку лише у Львівській області, розрахованої на 2003 — 2004 роки, складає 328 млн. 908 тис. грн., з них 9% складають інвестиційні кошти. На початок нинішнього року прямі іноземні інвестиції в економіку області становили $ 305 млн. За 2003 рік залучено $ 84 млн., що становить 27,5% від загального обсягу інвестицій, а за попередній, 2002 рік, було залучено лише $ 60 млн. У галузь туризму Львівської області протягом 2003 року було залучено близько $ 65 млн. Для іноземних інвесторів Карпати можуть стати особливо привабливими завдяки новому проекту «Розбудова мережі партнерств в туризмі», який виконується Радою з туризму землі Саксонія (Німеччина) спільно з гірськими регіонами Словаччини, Чехії, Польщі та України (Карпатський регіон), за підтримки Європейського Союзу за програмою Інтеррег. Реалізація проекту, що розпочалася з травня нинішнього року, передбачає розробку спільних маршрутів та єдиного транс’європейського туристичного продукту, який буде об’єднувати п’ять країн, опрацювання спільних вимог щодо стандартів у туризмі. Привабити у Карпати тисячі туристів може і фестиваль у Шешорах, який поки що спонсорував лише «Кредит-банк». Вкладаючи у нього гроші, бізнесмени разом із скромними, нехай, доходами, мають можливість отримати могутню іміджеву рекламу. Адже за прогнозами після успіху нинішнього фестивалю, до Шешор наступного року приїде як мінімум вдвоє більше прихильників екологічно чистого відпочинку.

ПОЛЬОТИ У СНІ І НАЯВУ ДЛЯ ЛЮБИТЕЛІВ ЕКСТРИМУ

У той час, коли державні мужі працюють над проектами міжнародного туризму у Карпатах, поодинокі ентузіасти, не без підтримки державних органів, звичайно, уже відкрили цей благодатний край для іноземних туристів. Доки ми мріємо про далекі екзотичні подорожі за моря-океани, Юрій Войткув, етнічний поляк, який свого часу виїхав до Італії і мешкав у Римі, а тепер, одружившись на гуцулці, оселився у Косові, що на Івано-Франківщині, знайшов екзотику у нас під носом. Польський громадянин організував нинішнього літа перший в Україні Міжнародний туристичний фестиваль «Карпатський байкер — 2004». Зібравши у Косові понад сотню мотоциклістів з усієї Європи, він у такий спосіб вирішив презентувати карпатський край, у якому, як каже, «знайшов своє місце на землі».

— Я хочу показати світові, що на Україні прекрасна природа, гарні гори, веселий народ, — говорить Юрій Войткув. — Сподіваюся, що за кілька років наш фестиваль і наші маршрути стануть не менш популярними, аніж європейські в Монте-Карло чи Париж — Дакар.

Байкери з України, Польщі, Чехії, Великобританії та інших європейських країн протягом п’яти днів не лише подорожували серпантином гірських шляхів, милуючись ще збереженою цнотою Карпат, з їх непокірними ріками, бурхливими водоспадами та чистими озерами, а й здійснили переїзд історичними маршрутами відомих замків та фортець: Косів — Чернівці — Хотин — Кам’янець-Подільський — Раковець — Городенка. У Кам’янці-Подільському мотоциклетні фани не лише споглядали пам’ятки архітектури, а й влаштували так звані стрибки «банджо» (60 м). Не сумували вони і на Косівському аеродромі, що став домівкою їхнього подорожуючого фестивалю. На бетонних доріжках було достатньо місця для проведення різноманітних змагань, вечорами ж мотоциклетні «ковбої» збиралися для відпочинку і ділового спілкування біля ватри (серед байкерів багато ділових людей). Ті ж, кому не вистачало гострих відчуттів за кермом свого двохколісного друга, мали змогу піднятися на туристичних літаках у небо і звідти побачити всю красу українських Карпат.

Відчути себе сьогодні птахом на Івано-Франківщині можна, і долучившись до таємниць дельта- та парапланеризму. Саме тут, у Тлумацькому районі щороку відбуваються чемпіонати України з цих ризикових до певної міри видів спорту. Придбати необхідне для польотів у горах устаткування можна безпосередньо під час змагань, у селі Одаїв ви зустрінете також інструкторів, які допоможуть вам піднятися у небо.

Різні розваги та необхідний сервіс, нині можна знайти у місцевих садибах, старих базах відпочинку та нещодавно збудованих нових готелях. Місцева туристична індустрія, яка щороку набирає оберти, готова надати вам будь-які послуги, в залежності від ваших потреб, амбіцій і розміру гаманця.

БІЛЯ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА

Ініціативу у створенні туристичної інфраструктури місцеві гуцули почали виявляти давно. У червні 1995 року була створена ініціативна група по розбудові руху за сільський туризм в Івано- Франківській області, представники якої брали участь у VI Міжнародній конференції Центрально-Східноєвропейської Спілки о прийому гостей у сільській місцевості. Так званий сільський туризм швидко знайшов на Івано- Франківщині своїх ентузіастів, починаючи з 1996 року бажання приймати гостей у власних садибах виявили 373 сільських господаря з 12 районів області. Створена 1998 року Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, окрім популяризації відпочинку у приватних садибах, опікується створенням нових робочих місць в регіоні, розробляє мережу туристичних маршрутів та екологічних стежок.

Зазвичай, господарі садиб пропонують до 8 місць, однак є й такі, що розраховані на одночасний прийом від 10 до 40 осіб. У садибах, що розташовані неподалік від лісу, гір, річки чи озера, окрім традиційних для Карпат рекреацій (подорожей у гори, збирання грибів та ягід, рибалка, тощо), можна виконати найрізноманітніші забаганки. Наприклад, вийти на сінокіс, де ви з косою та граблями у руках зможете на кілька годин перевтілитися у сільського мешканця. Можна підняти свою кваліфікацію кулінара — випікати хліб та кондитерські вироби. Якщо ж ви любите не стільки частувати інших, скільки частуватись самому, то вас покличуть на відпочинок у самий розпал гуцульських весіль або на колядки чи Великдень. І, звичайно, кожен господар вважає за честь почастувати своїх гостей традиційним гуцульським банушем та бринзою. Деякі садиби пропонують мальовничі альпінарії з невеликим басейном та сауною, практично всі будинки обладнані сучасною сантехнікою. Гостинні кімнати та спальні, зазвичай, облаштовані в гуцульському стилі, деякі навіть мають камін. Крім походів у гори, господарі садиб обіцяють трансфери, вело- та авто екскурсії до найбільш цікавих місць Гуцульщини.

Узимку можна покататися на лижах, санях, сноубордах та снігових скутерах у більш ніж 20 гірськолижних центрах зимового відпочинку. До послуг любителів зимового відпочинку в регіоні функціонує понад 60 витягів та підйомників бугельного та крісельного типу.

В регіоні є понад 100 замкових споруд, на базі деяких організовані краєзнавчі музеї, у багатьох селах залишились старовинні дерев’яні церкви XVII — XVIII століть. Не даремно цей край облюбували кінематографісти. На Івано-Франківщині 40 років тому Сергій Параджанов знімав свої легендарні «Тіні забутих предків». Нині у цих краях люблять знімати кіно китайці, для яких природа Карпат асоціюється з ландшафтами Китаю тисячолітньої давності...

Поряд із невеличкими садибами, у яких, зазвичай, знаходять притулок не надто вибагливі відпочиваючі, в Карпатах потрохи розвивається і готельний бізнес. Будуючи готелі і так звані апартаменті комплекси, їхні господарі намагаються догодити будь-яким смакам і вимогам клієнтів. Якщо ви приїдете до одного з найбільш відомих карпатських куточків — міста Яремче, то тут, наприклад, зможете оселитися у «Водограї», який пропонує 8 апартаментів європейського класу. Особливий затишок у кімнатах такого роду комплексів створюється, перш за все, завдяки умілому поєднанню євростандартів з традиціями місцевого будівництва житла — спальні, зазвичай, обшиті живим деревом, про цивілізацію тут нагадують меблі, телевізор та сантехніка.

Серед нових готелів Косівщини одним з найпривабливіших є нещодавно збудована у дубовім гаю (при цьому жодне дерево не було зрубане) «Легенда Карпат». Тут ви знайдете три категорії номерів: так звані стандартні двомісні номери без зручностей, напівлюкси у дерев’яних котеджах і розташовані на другому поверсі люкси, у яких може оселитися сім’я чи компанія з 4 чоловік. Любителі самотності можуть поселитися або в одному з окремих будиночків, або ж у привезеній та заново зібраній старій гуцульській хаті, якій понад 200 років, у якій можуть оселитися три чоловіки, любителям екзотики нададуть можливість виспатися на традиційній печі або на лавах. Карпатські готелі, окрім сауни, більярду, кегельбану, тенісу, тиру та інших типових міських розваг, пропонують і активний відпочинок на природі. Вісімнадцять маршрутів передбачають піші мандрівки, авто- та велоподорожі і, звичайно, перехід через перевал на конях.

Не варто забувати, про послуги, які надає у цьому краї сама природа. Це, перш за все, тепле сухе повітря, насичене хвойними фітонцидами, яке сприяє лікуванню легеневих недуг. Допомагає боротися з хворобами і карпатська вода — у регіоні нараховується понад 800 цілющих мінеральних джерел. Карпати чекають на нас у будь-яку пору року.

www.day.kiev.ua


Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article В унікальному музеї старожитностей можна доторкнутися до кожної речі
В унікальному музеї старожитностей можна...

  2-21-2007    Views: 946   
article ЕТНОГРАФІЯ. ДНІСТЕР
ЕТНОГРАФІЯ. ДНІСТЕР – 02

  2-26-2007    Views: 1312   
article Запитання при проведенні польових досліджень з краєзнавства
Запитання при проведенні польових...

  1-14-2008    Views: 779   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4