ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ Glossary    Contact Us
Search  
   
Browse by Category
ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ .: Музеї .: Інші музеї Прикарпаття .: МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ГАЛИЧА

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ГАЛИЧА

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ГАЛИЧА

Івано-Франківська обл.

Галицький район

с. Крилос

тел: (03431)3-15-16

5 червня 1960 року на території княжого дитинця давнього Галича (сучасне село Крилос) у приміщенні Митрополичих палат було відкрито філіал Івано-Франківського краєзнавчого музею. У 1994р. історичний музей у с. Крилос увійшов до складу Національного заповідника "Давній Галич".

Територія, на якій виникло місто, була заселена ще задовго до його появи. Сліди перших поселень, виявлені на території город ища та його околиць, дозволяють стверджу вати, що люди селилися тут вже 40 тис. років тому. Пізніші пам'ятки свідчать про існування у довкіллі Галича різних культур: лінійно-стрічкової кераміки (V тис. до н.е.), трипільської (V-ІVтис. до н.е.), культури шнурової кераміки (ІІІ-ІІ тис. до н.е.), комарівської (ІІ-І тис. до н.е.), голіградської культури фракійського гальштату (І тис.до н.е.), липицької (І-ІІ ст.н.е.), черняхівської (III-IV ст. н.е.). Відомі також залишки поселень слов'ян-склавінів (V-VII ст. н.е.). Значне і стале поселення, яке дало початок Галичу як місту, виникло десь у VIII-IX ст.

До 896 р. відноситься перша літописна згадка про Галич. Згідно з записами анонімного літописця угорського короля Бели II (1131-1141) у 896 р. у Галичі перебували угри, що прямували через слов'янські землі у Паннонію (сучасна Угорщина). З X ст. Галицькі землі увійшли до складу Київської Русі. А вже у 1097 р. відокремилися від Києва після Любецького з'їзду князів. Першою згадкою про Галич у давньоруських літописах є запис від 1138 p., а регулярні звістки про місто з'являються на сторінках літописів з середини XII ст., коли князь Володимир Володаревич у 1141 р. переніс сюди із 3 вени города свою столицю. Розквіт Галицького князівства та його столиці пов'язаний з діяльністю князя Ярослава Осмомисла (1153-1187 pp.). Наприкінці XII ст., внаслідок об'єднання Галицьких і Волинських земель князем Романом Мстиславичем, Галич стає центром одного з найбільших руських князівств. У середині XII ст. було засновано Галицьке єпископство, а у 1303 році Галич стає осередком новоствореної Галицької митрополії. У 1240-их роках князь Данило Галицький переніс столицю з Галича в Холм. До кінця XIV ст. у Галичі знаходився осередок Галицької митрополії, а пізніше - єпископів та митрополичих намісників. У середині XIV ст. Галич був приєднаний до Польщі і став центром староства. В цей час ним управляли магнати Потоцькі. У 1353р. Галичем на короткий час заволоділи литовські феодали. У 1367 р. місту надано Магдебурзьке право. У 1370 р. Галич опинився під владою угорського короля Людовіка Анжуйського. Через 17 років, зусиллями польського короля Ягайла, Галич на довгі роки став власністю польської корони. Запершим поділом Польщі у 1772 р. Галичем заволоділа Австрія. Місто перестало бути адміністративним центром і увійшло до складу Станіславського повіту.

Княжий город - розташовувався на неприступній клиноподібній горі між рікою Луквою і Мозолевим потоком у селі Крилос, Окрім природного захисту, город був зміцнений могутньою системою валів, ровів, частоколів та зрубних стін - городень з вежами. Найстарішими є укріплення Золотого Току та зовнішня багаторядна смуга валів і ровів на Качкові (X-XI). Вона замикає територію 50 га. Внутрішній подвійний перстень валів, що найкраще зберігся з південного та західного боків городища, виник у другій половині XII ст. Він охоплює площу 25 га, Відомо, що протягом XIV-XVI ст. укріплення реконструювали, а у XVII ст. навколо Успенської церкви спорудили оборонний мур з чотирма наріжними вежами. На території города були розташовані Успенський собор, княжий та єпископський палаци, садиби бояр, житла ремісників, які обслуговували соціальну верхівку тогочасного суспільства, інші споруди. З більш пізніх періодів тут уціліли Успенська церква, каплиця св. Василія, митрополичі палати, які разом з історичним ландшафтом творять неповторний архітектурний ансамбль - Галицький Акрополь. Галичина могила - літописний курган, що міститься навершині Крилоської гори вурочищі Качків. Під час розкопок 1991-1992 pp. тут виявлено рештки спаленого човна, позолотувід щита, кинджал, вістря дротика й стріл, три сокири, тесло, інші знахідки, які датовано кінцем X ст. Очевидно, це місце поховання знатного воїна, можливо, князя - засновника Галича. Курган реконструйовано 1998 р. з експозиційним приміщенням усередині.

При кінці XIII на початку XIV ст. біля колишньої княжої пристані на Дністрі під Галич-горою заснований новий Галич. Місто було обнесено валами з дерев'яними стінами, мало п'ять оборонних веж, три брами, прямокутну площу-ринок з Ратушею. Тодішній Галич став справжнім релігійним, духовним і науковим центром, тут було українське братство, школа і друкарня, яку заснував Гедеон та Федір Балабани. У крилоській друкарні працював славетний український друкар, поет, перекладач, автор знаменитого "Лексикону словенороського "Пампо Беринда. Галич був центром ремесел і торгівлі. Завдяки річковому порту на Дністрі, тут часто відбувалися ярмарки і торги. Науковці неодноразово відзначили унікальність збереження, перспективність археологічних досліджень і можливості музеєфікації багатьох пам'яток давнього Галича, завдяки тому, що майже всю територію літописного міста законсервували у вигляді історичного ландшафту.

З XII ст. на Крилоській горі стоять палати галицьких єпископів, а з ХІV ст. - митрополитів. Місце розташування поки що невідоме. Хоча під теперішнім будинком музею археологи виявили сліди комплексу великих дерев'яних будівель, які споруджували тут, починаючи з першої половини XII ст. Фундаменти митрополичих палат XVII ст. віднайдено поблизу, в урочищі "Старі палаци". За єпископа Льва Шептицького у середині XVІІІ ст. споруджено дерев'яну резиденцію, а згодом, на початку XIX ст. за єпископа Скородинського, - невеликий мурований палац, будівельний матеріал для якого взято з розібраної церкви св. Іллі XII-XIII ст. У ньому проживали галицькі митрополити або його намісники, і тому його назвали "Митрополичі палати".

До святкування 1100-ліття Галича у 1998 р. будинок відреставровано, на експозиційних площах музею розгорнуто нові виставки: - долітописний період історії Галича; галицька архітектура XII  ХІІІ ст. ст.; ремесла давнього Галича; дослідники княжого Галича; історія досліджень кафедрального Успенського собору ХІІ ст.; Галичина могила; галицькі мальовані тарелі (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.ст.).

Зараз оновлено експозицію в Музеї історії давнього Галича. У кількох залах представлено різні періоди історії краю - від найдавніших часів до епохи пізнього середньовіччя. Експозицію збагатили численні знахідки, виявлені останніми роками під час досліджень території давнього Галича археологічними експедиціями. Особливу наукову цінність мають кам'яні блоки зі стін Успенського собору з залишками фрескового розпису. В окремому залі представлені фрагменти різьблених архітектурних деталей з галицьких храмів (колони, карнизи, капітелі), оформлено робочий куток археолога Ярослава Пастернака.

http://irp.if.ua/site/topicitem.jsp?category_id=37598530&item_id=568656124

 

Чи була дана стаття корисна для вас?

Повязані статті

article Музей історї Давнього Галича
Музей історї Давнього Галича

  11-16-2006    Views: 902   
article Музеї Стародавнього Галича
До складу Національного заповідник

  10-20-2006    Views: 1332   
article МУЗЕЙ ІСТОРІЇ НАДВІРНЯНЩИНИ 2
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ НАДВІРНЯНЩИНИ

  3-20-2007    Views: 1367   

Коментарі користувачів

Додати коментар
No comments have been posted.


.: Powered by Lore 1.5.4